Заходи боротьби з холерною епідемією на промислових підприємствах українських земель (90-і рр. ХІХ ст.)

Abstract

Епідемії є складовою історії людства, з розвитком комунікацій між регіонами й континентами тільки пришвидшується їхнє поширення. Черговий спалах холери в Індії призвів до п'ятої світової епідемії цієї хвороби, українських земель вона досягла влітку-восени 1892 р. Мета роботи - проаналізувати заходи боротьби з холерною епідемією на промислових підприємствах українських земель у 90-х рр. ХІХ ст. Методологія дослідження базується на системі принципів (науковості, об'єктивності, історизму) та методів наукового пізнання. Використання загальнонаукових (аналітичного, ретроспективного, системного) і спеціально-історичних (історико-типологічного, історико-порівняльного, хронологічного) методів дало змогу проаналізувати особливості перебігу хвороби в заводських і шахтарських поселеннях, виявити загальноімперські прояви в перебігу епідемії та причини короткостроковості холери в південному економічному регіоні. Наукова новизна. Епідемію холери 1892 р. на українських землях проаналізовано з точки зору соціально-економічної проблеми, мінімізувати яку чимдуж намагалися підприємці, розробивши для цього комплекс заходів. У роботі показано, що власники заводів і копалень часто наштовхувалися на нерозуміння робітниками розмаху проблеми (від зухвалого недотримання норм гігієни до "холерних бунтів"). Підкреслюється, що застосований комплекс заходів допоміг мінімізувати прояви хвороби, а об'єктивні обставини - обмежити її тривалість у часі. У статті робиться висновок про необхідність дотримання протиепідеміологічних вимог і здійснення просвітницької роботи серед широкого загалу; висока ефективність санітарно-епідеміологічних заходів можлива, якщо до їх впровадження активно долучаються власники підприємств.