Зайнятість та професійна структура населення Західних областей України (1944-1953 рр.)

Abstract

Мета роботи випливає із потреби цілісного аналізу проблем зайнятості населення західних областей України в 1944-1953 рр., його професійної структури, окреслення чинників, що визначали їхню динаміку, особливості функціонування у період докорінної трансформації соціальних інститутів загалом. В основу методології роботи покладено сукупність сучасних засобів і методів наукового пізнання. Дослідження ґрунтується на використанні структурно-функціонального, історико-логічного, ціннісно-нормативного, антропологічного, біхевіористського, когнітивного та феноменологічний підходів. Наукова новизна дослідження представлення доведенням наукової гіпотези, що протягом другої половини 40-х – початку 50-х рр. відбулися значні зміни у сфері зайнятості населення та його професійної структури, що були зумовлені утвердженням радянської класової моделі суспільства. Вони проявилися насамперед у зростанні чисельності зайнятих у промисловості, транспорті, будівництві, органах державного та громадського управління, освіті, охороні здоров’я та інших галузях. При цьому засоби та методи формування нової професійної структури населення мали форсований характер. За таких обставин рідко враховувалася економічна доцільність будівництва нових підприємств, розвитку тих чи інших галузей економіки західноукраїнського регіону загалом. Обмеживши сферу зайнятості на селі одержавленими колгоспами та радгоспами, а в містах підприємствами державної і кооперативної форми власності, радянський режим сформував нову професійну структуру зайнятості населення західних областей України. У якості висновків варто наголосити, що закладені в повоєнні роки диспропорції у розвитку соціально-професійної структури населення регіону (необґрунтоване зростання чисельності зайнятих у промисловості за рахунок фактичного занепаду сільського господарства, невідповідність між кількістю зайнятих у галузі матеріального виробництва та сфері послуг, пріоритетний розвиток підприємств сировинного й військово-промислового комплексу) негативно вплинули на подальший соціально-економічний розвиток регіону.