Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2197
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСтрільчук, Людмила-
dc.date.accessioned2023-05-19T11:26:54Z-
dc.date.available2023-05-19T11:26:54Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationСтрільчук, Людмила. Репресії проти радянських репатріантів після Другої світової війни: формування політики непам'ятання в СРСР / Л. Стрільчук // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Ільницький (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2020. - Вип. 4/46 : Історія. - C. 330-346.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2197-
dc.description.abstractМета дослідження полягає в аналізі причин та особливостей репресивної політики радянської влади щодо власних громадян, які в силу різних причин у роки Другої світової війни опинилися у статусі переміщених осіб за межами СРСР. Метою дослідження є також вивчення особливостей формування політики непам'ятання у Радянському Союзі щодо форм та методів процесу репатріації і репресій проти репатріантів. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових та спеціальних історичних методів. Дотримано принципи науковості, історизму, системності, верифікації, об'єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Міждисциплінарне дослідження орієнтоване на залучення історико-порівняльного й історико-системного методів, прийомів мікроісторичного аналізу. Наукова новизна полягає у продовженні студій, започаткованих вітчизняними та зарубіжними дослідниками, зокрема, репресивної політики радянської влади щодо власних громадян, які після Другої світової війни були репатрійовані в СРСР із західних окупаційних зон та радянської зони окупації. Висновки. Керівницво СРСР доклало максимальних зусиль аби повернути до країни радянських громадян, які опинилися після закінчення Другої світової війни в Європі як переміщені особи. Принизливі умови репатріації та фільтрації продемонстрували ставлення радянського режиму до репатріантів. Радянська тоталітарна держава зробила усе, аби повоєнне радянське суспільство було ізольоване від «неблагонадійних елементів», витрачаючи заради досягнення цієї мети колосальні кошти, задіючи значні людські та матеріальні ресурси. Створюваний десятиліттями міф про «чудове життя у соціалістичному суспільстві» продовжував підтримуватися і після війни, а тому допустити в радянський соціум осіб, які несли потенційну загрозу сформованому міфові було небезпечно. Громадянам, яким довелося пройти репатріацію та принизливі процедури перевірок і фільтрацій, фактично, війна закінчувалася лише за ворітьми перевірочно-фільтраційних пунктів. Над ними, та їх рідними ще кілька десятиліть висіло тавро «перебував на окупованих територіях», яке, фактично, багато у чому обмежувало нормальне існування у радянських реаліях. Репресії проти радянських репатріантів, – це ще одна злочинна сторінка радянського режиму, яка заслуговує на різностороннє дослідження і повернення із непам'ятання.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectрепатріаціяuk_UA
dc.subjectДруга світова війнаuk_UA
dc.subjectрепресіїuk_UA
dc.subjectзахідні окупаційні зониuk_UA
dc.subjectпереміщені особиuk_UA
dc.subjectСРСРuk_UA
dc.titleРепресії проти радянських репатріантів після Другої світової війни: формування політики непам'ятання в СРСРuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:2020 № 4/46

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
215326-Текст статті-491341-1-10-20201124.pdf596,84 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.