Біоісторіографія українського національно-визвольного руху на Дрогобиччині 1930-1950-х рр.

Abstract

Мета дослідження – проаналізувати історіографічні джерела, що містять відомості про лідерів та визначних діячів українського визвольного руху 1930–1950-х рр. на Дрогобиччині, з’ясувати ступінь вивченості проблеми, виділити малодосліджені і не вивчені питання. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проаналізовано історико-біографічну літературу про лідерів та визначних діячів українського національно-визвольного руху на Дрогобиччині 1930–1950-х рр., визначено характер та проблематику історичних досліджень, акцентовано на концептуальних засадах та інформативності напрацювань істориків. Висновки. Основні контури аналізованої проблеми були окреслені представниками української діаспори, причому такі спроби робилися відразу після завершення Другої світової війни. Сучасні дослідники не тільки поглибили напрацювання своїх попередників, а й розширили діапазон наукового пошуку. Тепер повернуто із забуття прізвища тих, хто боровся за незалежність України у 30–50-х рр. ХХ ст. Водночас існують проблеми, які потребують подальших наукових пошуків. Зокрема, треба з’ясувати повний склад Дрогобицького обласного проводу ОУН(б) та простежити діяльність цієї структури від осені 1941 до кінця 1944 р. Маємо мало інформації про її чільних діячів – Андрія Шукатку, Володимира Кобільника, Левка Грущака, Ольгу Німилович, Романа Коцюбу та ін. Можна сподіватися, що надалі все більшої ваги набиратимуть студії з усної, соціальної, гендерної історії українського визвольного руху, а також триватиме робота зі створення сучасного повстанського комеморативного канону.