Особливості прокрастинації студентів

Abstract

У статті здійснений теоретико-методологічний аналіз феномена прокрастинації. Прокрастинацію у психології розуміють як постійне відкладання та невиконання намічених справ. Вона відрізняється від простої корекції планів чи ліні. Прокрастинація доволі часто супроводжується різними негативними емоційними станами: почуттям провини, тривожністю, дискомфортом, відчуттям нездатності керувати ситуацією та зазвичай проявляється у діяльності, результат якої дуже важливий для особистості. Студентам притаманні усі види прокрастинації, але найчастіше проявляється академічна, що найчастіше виникає у ситуаціях, які пов'язані з інтелектуальною напругою. Класика академічної прокрастинації – це підготовка до екзамену в останній день, написання курсової роботи за день перед захистом, а то й вночі. Хронічна прокрастинація притаманна студентам, які обрали не ту спеціальність і не той заклад освіти, тому вони вчаться без інтересу й намагаються виконувати навчальні завдання в останній день. До факторів, які обумовлюють прокрастинацію в студентському середовищі можна віднести: психологічні, соціально-психологічні, педагогічні та психофізіологічні. Проведене емпіричне дослідження показало, що прокрастинація характерна для усіх студентів, проте проявляється різною мірою. Щодо причин прокрастинації студенти вказали такі: невміння планувати, брак часу, відсутність мотивації, втома, стан здоров'я, забагато завдань, нецікаві завдання, відсутність сили волі, наявність інших, важливіших завдань. Слід зазначити, що і в групі з низьким рівнем прокрастинації, і в групі з високим є студенти, у яких переважає позитивне ставлення до прокрастинації. Вони вбачають користь від відкладання справ, пояснюючи тим, що мають час на відпочинок, на пошуки більш ефективного способу для досягнення бажаного результату, вважаючи тим самим прокрастинацію природним станом зниження активності. У групі студентів, де виявлено низький рівень прокрастинації, показник успішності вищий, ніж у тих, де він високий. У групі студентів з низьким рівнем прокрастинації спостерігається висока загальна здатність до саморегуляції. Висока саморегуляція проявів ліні притаманна студентам із низьким рівнем прокрастинації.