Концептуально-методологічні засади проблематики соціальної пам’яті у дослідженнях М. Альбвакса і Я. Ассмана

Abstract

Пропонована стаття присвячена теоретико-концептуальним аспектам та дослідницьким засадам проблематики соціальної пам’яті. У статті, з метою напрацювання методології, загальних принципів, термінології та консенсунсних моделей, подано інтерпретаційний аналіз наукових праць вчених, які є засновниками теоретичних засад напрямку memory stadies Моріса Альбвакса (Maurice Halbwachs) та Яна Ассма-на (Jan Assmann). Особлива увага приділена ключовим концептам «соціальних рамок» та «фігур пам’яті», що визначають пам’ять як соціокультурний феномен. Наголошено, що поняття «рамок пам’яті» детермінується певним просторово-часовим континуумом та аксіологічним досвідом, «фігури пам’яті» мають символічний сенс і відтворюються через обряди і ритуали. Доведено, що характер викладу матеріалу досліджень вчених фіксує постмодерністський культурний поворот, який фокусує увагу на пізнавальних рамках, мові та інтертекстуальності. Методологічною рамкою статті слугує інтерпретаційний та компаративний аналіз канонічних праць, що заклали осно-ви напрямку memory studies. Головним у дослідженні став проблемно-хронологічний підхід до трансформації філософських уявлень про соціальний конструкт пам'яті як складової колективної свідомості, маркера групової ідентифікації, солідаризації, медіуму аксіологічних духовних детермінант соціуму. Науковою новизною статті є запропоноване до наукового дискурсу поняття «контекстуальної обумовленості» процесів запам’ятовування, пригадування й відтворення минулого, що дозволяє узгодити взаємозв’язок амбівалентної модальності індивідуальної та колективної пам’яті. Визначені засадничі положення і філософські поняття наукового доробку М. Альбвакса та Я. Ассмана можуть сприяти застосуванню мультидисциплінарного підходу та, до певної міри, уніфікації термінологічних лексем пам’яттєвого дискурсу.