До проблеми формування наукової раціональності

Abstract

Метою статті є аналіз соціокультурних та когнітивних структур, які, сформувавшись у античній Греції, детермінували оформлення наукової раціональності як такої. Методологічними засадами дослідження виступив історико-порівняльний метод, який використовувався нами під час аналізу традиційних та нетрадиційних форм соціальності та культури, а також основні принципи герменевтики. Наукова новизна. Сучасне інформаційне суспільство засновано на ідеалах та нормах наукової раціональності і цілковито залежить від розвитку науки та впровадження новітніх технологій. Практично все що нас оточує, задовольняє наші потреби, робить щасливими тощо в тій чи іншій мірі – результат плідної наукової роботи та наукових досягнень. Отже, сьогодні проблема формування наукової раціональності перетворюється із суто теоретичної філософської проблеми на проблему, яка має «життєво-практичний» зміст. Сучасна наука все більш прагне до саморефлексії, наполегливо намагається дослідити умови та причини свого зростання, а тому виникає нагальна потреба розглядати проблему формування та становлення наукової раціональності в широкому соціокультурному контексті, який дозволить поєднати в певну цілісність можливості філософії, соціології пізнання, філософії культури тощо. Висновки. Результати нашого дослідження свідчать про те, що проблема формування наукової раціональності є на сьогодні дуже важливою і потребує серйозного обговорення та прояснення зі сторони соціології пізнання та філософії й морфології культури. Проведений нами аналіз соціальних та культурних детермінант, що призвели до появи наукової раціональності у Давній Греції, демонструє, що виникнення та розвиток науки були результатом сутнісних світоглядних, когнітивних та соціокультурних зрушень у тілі грецької традиційної соціальності та культурі. Тому на сьогодні необхідно ретельно досліджувати ці процеси, прогнозуючи розвиток та трансформацію науки на майбутнє.