Аудіовізуальна Європа: євроінтеграція у образах кіно

Abstract

Мета роботи. У статті розкриваються проблеми євроінтеграції очима європейських митців. Методологія.Така постановка завдання обумовлена розумінням мистецтва як ґрунту філософії, що виразно проголошує вже Ніцше. Мистецтво надає такі засоби ставлення до істини, які позбавлені жорсткої концептуалізації і працюють під час спирання на свободу як автора, так і реципієнта; це характерне для некласичного типу філософії. У ХХ – ХХІ століттях особлива турбота: відбувається усунення суб’єктивістських надмірних теоретизувань за збереження уваги до досвіду свідомості. Якщо словесні мистецтва неодмінно тяжіють до вербалізованого судження, то кіно дає можливості цілісного візуального, слухового і смислового (логосного) сприйняття. Наукова новизна. Новизна обумовлена таким підходом, коли звернення до кіно здійснюється в інтересах філософії: ми отримуємо можливість виходу у розширений досвід, уникаючи словесної транскрипції. Це дає змогу здійснити філософську установку на критичне мислення у кантівському сенсі, що передбачає розуміння первинних засад, невидимих у буденній повсякденності. Хоча людина у своєму сприйманні центрована проблемами власного життя, це потребує корегування, яке здійснюється в освіті, адже людина не замкнена у клітку власної ситуації, впродовж своєї історії людство виробило засоби сприймання, які дають змогу бачити світ у його різноманітності. Особливо виразно це реалізовано європейською ментальністю. Вихід за межі своєї місцевої ситуації і погляд з позиції іншого є домінантним для осмислення світу засобами мистецтва. Уявність образу «Європа» усуває однозначну фізичну об’єктність, пов’язану з деякою територією і висуває в центр уваги антропологічні чинники. Висновки. Істотно важливим завданням для мислячої людини постає діагностика реальної ситуації, у якій перебуває людство. Вся світова історія людства може бути прочитана у зв’язку з діагностикою, але суперечка в тому, кому належить остаточний і центральний вердикт, не має остаточного рішення. Одним з варіантів такої діагностики є філософсько-культурологічна аналітика мистецтва, тому винесення ситуації сприймання картин, книг, фільмів у стихію випадковості згубне для освіти. Оскільки наскрізним для більшості міркуваннь є розуміння Європи як ментально-духовного утворення, європейська інтеграція як завдання наштовхується на необхідність філософсько-культурологічної рефлексії і впровадження відповідних навчальних курсів.