Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2533
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Ткаченко, Олександр | - |
dc.date.accessioned | 2023-10-13T11:19:39Z | - |
dc.date.available | 2023-10-13T11:19:39Z | - |
dc.date.issued | 2022 | - |
dc.identifier.citation | Ткаченко, Олександр. Паризька декларація «Європа, в яку ми можемо вірити» (2017) і проблеми сучасної освіти / О. Ткаченко // Людинознавчі студії : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; ред. штат: В. А. Бодак (гол. ред.), О. А.Ткаченко, Я. Бартошевськийта ін. - Дрогобич : Видав. дім «Гельветика», 2022. - Спецвипуск, присвячений євроінтеграційній тематиці : Філософія. - С. 165-177. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2533 | - |
dc.description.abstract | Метою статті є соціально-філософський аналіз однієї з головних ідей Паризької декларації 2017 року «Європа, в яку ми можемо вірити», а саме проблеми сучасної освіти. Методологічними засадами дослідження стали філософсько-антропологічний напрям та християнська догматика. Також для вирішення поставлених завдань використано герменевтичний та традиціоналістський підходи. Наукова новизна. Зміст Паризької декларації розглядається не як критика Європейського простору, а як спроба європейських інтелектуалів з філософських позицій показати «справ-жню Європу», акцентувавши увагу на істинних цінностях європейського спадку. Паризька декларація – це голос розуму, який повинен звучати у цьому складному світі, наповненому пропагандою та маніпуляціями. В Декларації йдеться не про хронологічні питання історичного буття Європи, а про особливий спосіб існування людини. Концептуальне виявлення глибинних засад традиції у її духовних вимірах дало змогу глибше зрозуміти проблеми європейської освіти. Висновки. Наголошуючи на тому, що сутністю «справжньої Європи» є її християнський та філософський діалогічний характер, автори Декларації визначають головну мету освіти – творення мислячої, вільної людини. Підкреслюючи значимість християнства як основи європейської культури, наголошуємо на вихованні (навчанні) дітей, молоді не стільки у дусі християнських цінностей, скільки самим духом християнської Істини. Також важливим залишається питання реформування програм навчання так, щоб вони служили для передачі спільної культурної спадщини, а не для індоктринації молоді культурою відторгнення. | uk_UA |
dc.language.iso | ua | uk_UA |
dc.subject | античність | uk_UA |
dc.subject | Європа | uk_UA |
dc.subject | індоктринація | uk_UA |
dc.subject | культура | uk_UA |
dc.subject | традиція | uk_UA |
dc.subject | християнство | uk_UA |
dc.subject | людина | uk_UA |
dc.subject | освіта | uk_UA |
dc.title | Паризька декларація «Європа, в яку ми можемо вірити» (2017) і проблеми сучасної освіти | uk_UA |
dc.type | Стаття | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Людинознавчі студії. Серія Філософія |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
177-Текст статті-364-1-10-20221121.pdf | 344,69 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.