Гра як засіб розвитку соціальних компетентностей дитини дошкільного віку у педагогічній теорії Польщі( кінець XX - початок XXІ ст.)

Abstract

У статті розкрито сутність, види і значення гри для дітей дошкільного віку у дослідженнях науковців Польщі наприкінці ХХ – почату ХХІ ст. Акцентовано увагу на різних видах ігор (маніпулятивні, тематичні,конструктивні, дидактичні, рухливі) як засобу формування соціальних компетентностей дошкільників. Ігри допомагають дорослим діагностувати актуальні потреби і можливості дитини. Діти вчаться один відодного, заохочують один одного до ігрової діяльності, вчаться спільно розв’язувати проблеми, а також поділяють спільну радість і тимчасові невдачі. У грі дитина є відкритою на нові знайомства з ровесниками.Гра формує у дітей різні емоції. З розвитком вербальної комунікації дитина відчуває щораз нові емоції і способи їх вираження