Вихід українців Галичини у публічний простір вулиць на початку XX століття

Abstract

Пропонована стаття присвячена темі святкових маніфестацій українців Галичини на початку XX ст. На той час в Європі стрімко активізувалися націєтворчі процеси, виразним елементом яких стало публічне демонстрування приналежності до певного народу та його історії. Головною ідеєю дослідження є показати як відбувалися масові святкування у середовищі українців у Галичині. Вибір тематики зумовлений виразним браком студій про «вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць, де відбувалися святкові маніфестації, а також про їхню роль у суспільному житті того часу. Для того, щоб охарактеризувати роль, яку відіграли урочистості в національному і суспільному житті українського населення Галичини було з’ясовано типологію тодішніх галицьких свят, реконстру-йовано зміст політичних і суспільних гасел, що їх супроводжували, виявлено спільні та відмінні риси провадження різних свят, їхню ґенезу та ідеологічні настанови. Також визначено роль у організації святкувань політичних сил, культурно-освітніх об’єднань та окремих приватних осіб. Встановлено, що на початку XX ст. зросла кількість свят та кількість їхніх учасників. Ширші верстви українського населення, що перебували поза тими нечисленними святкуваннями в середовищі інтелігенції, що їх відзначали в Галичині XIX ст., тепер стали тією масою, заради якої і для якої влаштовуються національні обходи. Участь українських селян та робітників не лише в проведенні ювілеїв, а й у їхній організації стає звичним явищем. На початку XX ст. до традиційних персональних ювілеїв додалися Січові свята, котрі стали наступним етапом у розвитку традиції національних маніфестацій у Галичині. Зібрання січовиків, об’єднаних патріотичними гаслами, вбраних у національний одяг, зі своєю символікою – створювали атмосферу, в якій можна було голосно заявити про себе, демонструючи свою відмінність та стверджуючи себе як окрему національну групу. Провадження Січових свят стало важливим консолідуючим фактором в українському національному русі Галичини. За розмахом святкових заходів, кількістю задіяних у їх підготовці та проведенні організацій і людей, широтою їхнього відзначення у провінції – ювілеї початку XX ст. стали кульмінацією національних святкувань і водночас засобом консолідації за національною ознакою. «Вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць став своєрідним свідченням їхнього «національного завоювання» Галичини