Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3345
Назва: Вихід українців Галичини у публічний простір вулиць на початку XX століття
Автори: Лазурко, Лідія
Ключові слова: Галичина
історична свідомість
національні ювілеї
масові святкування
Дата публікації: 2018
Бібліографічний опис: Лазурко, Лідія. Вихід українців Галичини у публічний простір вулиць на початку XX століття / Л. Лазурко // Східноєвропейський історичний вісник / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Т. Борщевич, В. Марек, М. М. Вегеш та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : [Посвіт], 2018. - Вип. 3 : Спеціальний випуск. - С. 204-213. - Бібліогр. в кінці ст.
Короткий огляд (реферат): Пропонована стаття присвячена темі святкових маніфестацій українців Галичини на початку XX ст. На той час в Європі стрімко активізувалися націєтворчі процеси, виразним елементом яких стало публічне демонстрування приналежності до певного народу та його історії. Головною ідеєю дослідження є показати як відбувалися масові святкування у середовищі українців у Галичині. Вибір тематики зумовлений виразним браком студій про «вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць, де відбувалися святкові маніфестації, а також про їхню роль у суспільному житті того часу. Для того, щоб охарактеризувати роль, яку відіграли урочистості в національному і суспільному житті українського населення Галичини було з’ясовано типологію тодішніх галицьких свят, реконстру-йовано зміст політичних і суспільних гасел, що їх супроводжували, виявлено спільні та відмінні риси провадження різних свят, їхню ґенезу та ідеологічні настанови. Також визначено роль у організації святкувань політичних сил, культурно-освітніх об’єднань та окремих приватних осіб. Встановлено, що на початку XX ст. зросла кількість свят та кількість їхніх учасників. Ширші верстви українського населення, що перебували поза тими нечисленними святкуваннями в середовищі інтелігенції, що їх відзначали в Галичині XIX ст., тепер стали тією масою, заради якої і для якої влаштовуються національні обходи. Участь українських селян та робітників не лише в проведенні ювілеїв, а й у їхній організації стає звичним явищем. На початку XX ст. до традиційних персональних ювілеїв додалися Січові свята, котрі стали наступним етапом у розвитку традиції національних маніфестацій у Галичині. Зібрання січовиків, об’єднаних патріотичними гаслами, вбраних у національний одяг, зі своєю символікою – створювали атмосферу, в якій можна було голосно заявити про себе, демонструючи свою відмінність та стверджуючи себе як окрему національну групу. Провадження Січових свят стало важливим консолідуючим фактором в українському національному русі Галичини. За розмахом святкових заходів, кількістю задіяних у їх підготовці та проведенні організацій і людей, широтою їхнього відзначення у провінції – ювілеї початку XX ст. стали кульмінацією національних святкувань і водночас засобом консолідації за національною ознакою. «Вихід» українців Галичини на початку XX ст. у публічний простір вулиць став своєрідним свідченням їхнього «національного завоювання» Галичини
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/3345
Розташовується у зібраннях:Спеціальний випуск 3 (2018)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
204-_Лазурко.pdf283,74 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.