Щодо проблем інтерпретації “Чабарашок” для фортепіанного дуету Станіслава Людкевича

Abstract

Здійснено музично-естетичний аналіз ансамблевих п’єс С. Людкевича й обґрунтувати комплекс виконавських засобів виразності для втілення образно-емоційної сфери. Методологія дослідження спирається на системно-аналітичний і компаративний методи. Наукова новизна полягає в здійсненні виконавського аналізу «Чабарашок» С. Людкевича з погляду інтерпретаційних проблем, які зумовлені жанрово-стилістичними особливостями, фактурним викладом ансамблевих творів, художньо-образним наповненням. Також здійснюється спроба привернути увагу піаністів до маловідомих композицій корифея української музики задля уведення їх до концертних і навчальних програм. Висновки. Інструментальні ансамблеві твори українських композиторів становлять невід’ємну частку концертного та педагогічного репертуару сучасних піаністів. Фортепіанні п’єси фундатора національної музики Станіслава Людкевича є скарбницею української музики, глибоке художньо-образне наповнення й жанрово-стилістичне різноманіття ставить їх у рівень мистецьких надбань світової культури. Ансамблеві композиції для фортепіано львівського митця становлять неповторну сторінку української камерно-інструментальної музики. Розуміючи нестачу національного педагогічного репертуару для молоді, С. Людкевич у 1912–1913 роках створює декілька чабарашок для дуету піаністів. «Чабарашки» для фортепіано в чотири руки ґрунтуються на жанрових ознаках маловідомого зразка українського народного танцю. Танець чабарашка є одним із маловідомих взірців народної інструментальної музики й досить рідко застосовувався митцями в професійній композиторській творчості. Ритмічне розмаїття, синкоповані послідовності, застосування ладів народної музики споріднюють ці ансамблеві п’єси з карпатськими фольклорними зразками коломийок.