Педагогічний артистизм як ознака професійної майстерності вихователя

Abstract

У статті зосереджено увагу на характеристиках педагогічного артистизму; проаналізовано деякі спільні ознаки в діяльності актора та педагога; розкрито професійні вміння необхідні для якісної реалізації освітнього процесу та висвітлено компоненти артистизму вихователя (психофізичний, емоційно-естетичний, художньо-логічний). Підкреслено, що педагог одночасно є драматургом (складає сценарій освітнього процесу), режисером (планує, реалізує задум), актором (виконавцем головної ролі), і при цьому сам себе обслуговує, забезпечує порядок. Як правило, він застосовує обмежений «реквізит», залишаючись один на один з аудиторією, тому несе особисту відповідальність за якість та успіх освітнього процесу. Наслідки педагогічних помилок більш драматичні, ніж результати акторських невдач. Наголошено, що майстерність педагога варто розглядати через властивості його внутрішнього потенціалу, творчі здібності, можливості самовираження і самопрезентації, здатності до перевтілення, імпровізації. Для цього необхідно володіти такими артистичними рисами: ерудованість, чарівність, заразливість, емоційність, привабливість, переконаність, пластичність, характерність, працьовитість тощо. Доведено, що педагогічний артистизм передбачає відвертість і безпосередність. Через нього видно красу й багатство внутрішнього світу вихователя, його відкритість, виразність, інтуїцію, вмілість, щирість, оригінальність, індивідуальний стиль діяльності. Це показник рівня його загально-професійної та духовної культури, необхідний компонент майстерності, що демонструє фахову вмілість та здатність переконливо доводити, передавати та водночас впливати на вихованців. Артистизм є життєво необхідною якістю вихователя, яка допомагає вести за собою, разом шукати істину, переживати радість відкриття та пізнання довкілля, реалізуватись та самоствердитись. Артистична особистість поєднує природність, свободу, красу, творчість, витонченість.