Співпраця між соціальними інституціями у Польщі (2014-2020): проблеми та перспективи

Abstract

Предметом дослідження у статті є співпраця між соціальними інституціями. Співпраця пропонує багато можливостей, але вона також має багато бар’єрів. Дослідження показують, що співпраця між установами соціальної допомоги та іншими структурами потребує вдосконалення. У статті представлена модель співпраці сільських громад, розроблена в рамках проекту лідерів співробітництва, що здійснюється в рамках Програми «Знання, освіта та розвиток», реалізованої в рамках Європейського соціального фонду на 2014–2020 роки, фінансується Міністерством сім’ї, праці та соціальної політики (у цьому проекті автор виконує роль наукового консультанта). Модель співпраці сільських громад базується на тому, що ефективна робота з надання допомоги залежить від трьох факторів: гостроти проблем людей, сімей у комуні, повіті, місцевих ресурсів (інфраструктури, установ/організації, спеціалістів) та розроблення системи підтримки.

Система співпраці органів влади, інститутів соціальної допомоги та інтеграції, галузевих структур має відбуватися як на вертикальному рівні (воєводство – повіт – комуна), так і на горизонтальному (між установами в повітах і гмінах). Модель співпраці базується на побудові системи співпраці на кожному рівні та призначенні лідера. Отже, на рівні воєводства координатором повинен стати Регіональний центр соціальної політики, а від його імені призначається координатор-радник, на рівні повіту – установою, відповідальною за координацію співпраці, повинен бути Центр підтримки сім’ї, а від його імені – аніматор, відповідальний за співпрацю між суб’єктами, на рівні гміни – Комунальний центр соціальної допомоги буде закладом, який організовує діяльність громади. Функцію лідера на найнижчому рівні має виконувати лідер цього центру – соціальний працівник. Кожна з цих установ має конкретні завдання в процесі співпраці. Для того, щоб працівники могли впоратися із завданнями та труднощами, у моделі співпраці було запроваджено додаткову систему підтримки працівників та сімей, які беруть участь у співпраці через різні форми навчання (підвищення кваліфікації, супервізія, коучінг, навчання, нагляд, навчальні поїздки).

Протягом усього періоду впровадження моделі співробітництва здійснюватиметься оцінка заходів щодо вдосконалення моделі з точки зору дотриманих на практиці настанов, контролю якості (ефективності) реалізованих заходів, посилення відповідальності та зміцнення партнерства