Особливості використання дидактичного матеріалу у логіко-математичному розвитку старших дошкільників.

Abstract

В основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента дошкільної освіти в Україні покладено як математичні, так і логічні операції. Адже педагог має озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цілісності, а це значно складніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з математики, природознавства, грамоти тощо. Джерелами будь-яких, зокрема математичних, знань є вся природа та об’єкти, створені людиною; взаємодіючи з ними, дитина пізнає навколишній світ. Усі об’єкти як субстанція динамічної дійсності розміщені у просторі і мають форму та різноманітні властивості. Суттєвий зміст знань, які узагальнюються і систематизуються засобами математичної теорії про ці об’єкти, абстраговані від матеріального змісту поняття про кількісні і просторові співвідношення між величинами. Розташування навколишніх об’єктів дає змогу дитині спочатку пізнавати просторові співвідношення між ними та їх форму. Особливості дидактичного матеріалу цілком визначаються тими конкретними завданнями, які ставить вихователь до кожного заняття, гри, спостереження. Дидактичний матеріал добирається залежно від рівня засвоєних знань, періоду навчання. Дошкільною дидактикою передбачається навчання математичних знань у певній системі. На основі вже відомого засвоюється нове, що, в свою чергу, виступає передумовою формування більш складних знань та умінь.