Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4669
Назва: | Національно-аксіологічні структури в амбівалентних творах Бориса Грінченка |
Автори: | Вовк, Олена Василівна |
Ключові слова: | аксіологічний підхід національні вартості етнокультурне закорінення соціальний аспект Борис Грінченко |
Дата публікації: | 2021 |
Бібліографічний опис: | Вовк О. Національно-аксіологічні структури в амбівалентних творах Бориса Грінченка. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. Збірник наукових праць. 2021. Випуск 51. Т.2. С.27 – 32. |
Короткий огляд (реферат): | У статті схарактеризовано різножанрові й адаптовані до дитячого досвіду амбівалентні твори як чинник етнокультурного закорінення: формування національної свідомості цілої української спільноти та окремої національної особи, передусім читача-дитини. Позицію письменника щодо ролі освіти у процесі національного відродження і національної самосвідомості унаявлює гумористична, базована на фольклорних джерелах казка “Кузьмина” (1890), сатиричне оповідання “Екзамен” (1884), зворушливе і водночас вражаюче своїм реалізмом оповідання “Дзвоник” (1887). Цими творами письменник не лише утверджує цінність навчання й виховання як такого, а й розкриває антипедагогічну сутність колоніальної освітньої системи, її антилюдяність, чужість українській традиції та українським дітям. Вартість національної літератури, національного мистецтва слова віднаходимо у сатиричних байках письменника “Сорока” (1889), “Орел та Сонце” (1895), в оповіданні “З заздрощів” (1907). Розглянуто притаманний світоглядові Б.Грінченка соціальний аспект у межах концепції етнокультурного закорінення (поєднання з національними соціальних ідеалів), що найпослідовніше виявляється в оповіданнях “Грицько” (1890), “Украла” (1891), “Без хліба” (1884), “Сама, зовсім сама” (1885), “Палії” (1900). Автор показує антицінність, нелюдськість, несправедливість соціального ладу, що панує у Російській імперії, та підтекстово скеровує дитячу свідомість на пошуки суспільного ладу, який би забезпечував добробут працьовитого українського народу. Релігійну вартість підкреслено у поезіях “Рибалка” (1883), “Горе вам!” (1886), віршованій казці “Сирітка” (1892), поемі “Перша жінка” (1906), оповіданні “Хатка в балці” (1895). У творах відчувається значний вплив на суспільну свідомість тогочасного покоління українців атеїстичних ідей лібералізму та соціалізму. Однак, на противагу цій тенденції, письменник у вищезгаданих творах актуалізує низку християнських вартостей: цінність релігійного буття українця, вартість молитви, людяного ставлення до ближнього, відчуття присутності Бога, усвідомлення наявності небесного у земному житті, долання гордині та спраги здобути багатство за будь-яку ціну. Ключові слова: аксіологічний підхід, національні вартості, соціальний аспект, Бори Грінченко, етнокультурне закорінення. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/4669 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові видання |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Вовк О. Національно-аксіологічні .docx | 33,75 kB | Microsoft Word XML | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.