Українська концептосфера: зіставний аспект

Abstract

У статті йдеться про українську концептосферу – сукупність концептів, що належать спільному ментальному просторові носіїв мови. З-поміж концептів виділяють на основі загальновживаності й частотності концептуальних вербалізаторів, словотвірної та фразеологічної їхньої розробленості, семантичної розбудованості та аксіологічної маркованості провідні, або ключові, які акумулюють інформацію про специфіку певної культури та її носіїв. Мета розвідки – з’ясувати особливості української концептосфери в зіставному аспекті. Її ядро творять концепти земля, мати, хата, хліб, доля, душа, серце, любов, Україна, достаток, туга, честь, здоров’я, щастя, воля, життя, людина, радість, друг, добре, дім тощо. Дослідження кожного з цих концептів виявляє національно специфічне. Концепт доля, скажімо, відображає етнічні риси характеру народу (вміння переносити життєві випробування, терплячість, покірність), однак на українську долю можна вплинути. За таким трактуванням прочитується віра у краще, притаманний народам Заходу позитивізм, а не тільки фаталізм Сходу. Особливості національного характеру й сприйняття світу відображають концепти душа, серце. Українська модель особистості ґрунтується на протиставленні тіла душі (серцю) і головною є сфера ірраціонального (для порівняння англо-саксонська модель вибудувана навколо протиставлення матеріального інтелектуальному, що відбиває її зосередженість на мисленні й знанні). Попри те, в українців розум уважається однією з основних позитивних характеристик людини. Український концепт мати вирізняє особливе пошанування матері, надання їй виняткового значення, статусу найріднішої. У концепті також розвинулись смислові сфери мати – Богородиця, мати – земля. Помітно еволюціонував концепт хата, набувши багатовимірності та виразних етноментальних ознак. Діапазон його змісту розширюється від «рідної домівки» до «рідної землі». Натомість в англійській культурі home/house єсимволічною межею, яка відокремлює людину, її сім’ю, тобто смисл концепту звужується до окремої особи. Спільний для слов’ян образ хліба як символ у достатку в українців доповнюють асоціати оберіг, св’ятість, радість, здоров’я. Отже, обстеження ключових концептів дає змогу сказати про культуру народу щось суттєве, виокремити власне його, специфічне на загальному тлі.