Словесні образи і символи, які формують фразеологічні одиниці: лексикографічний аспект (на матеріалі української, російської та польської мов)

Abstract

У статті запропоновано новий підхід до контрастивно-зіставного опису фразеологічних одиниць у словниках – за образно-значеннєвими центрами, репрезентованими як внутрішня форма фразеологізмів. Виділено категоріальносемантичні типи словесних образів і символів, що мотивують фразеологічне значення, визначено їх пізнавально-конотативний потенціал. Встановлено, що на сучасному етапі інтенсивного розвитку слов’янської фразеографії актуальним є опис фразеологічних одиниць у різних словниках і довідниках за асоціативно-тематичними (подібність, суміжність, протилежність) і семантико-тематичними чинниками. Доведено, що словесні образи і символи як лінгвокультурологічні знаки і як мотивуючий компонент фразеологічного значення, а також як спосіб подання у словнику фразеологічного матеріалу, багаті диференційними ознаками (частотні, нечастотні) і відіграють важливу роль у процесі формування фразеологічних одиниць з різним ступенем ідіоматичності.