Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5307
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКобиринка, Галина-
dc.date.accessioned2025-03-11T09:51:47Z-
dc.date.available2025-03-11T09:51:47Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationКобиринка, Г. Сучасні акцентні типи прикметників в українських говорах як рефлекси праслов’янських акцентних парадигм [Текст] / Г. Кобиринка // Рідне слово в етнокультурному вимірі : зб. наукових праць / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка [та ін.] ; редкол.: Н. Венжинович, О. Демськата, Л. Мацевко-Бекерська ін. ; гол. ред. С. Альбота. - Дрогобич : Посвіт, 2021. - C. 42-52.uk_UA
dc.identifier.urihttp://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5307-
dc.description.abstractСтаттю присвячено аналізові наголошування якісних прикметників, які диференціюють український діалектний обшир. Про це яскраво свідчать карти Атласу української мови, на яких відображено діалектні особливості наголошування прикметників. Постає питання генези акцентуаційних типів, виявлених в українських говірках, а також напрямів змін наголосу: із кореня на префікс, суфікс, флексію чи навпаки. Підкреслено доцільність не тільки виявити, а й пояснити функціонування сучасних акцентних типів. Докладний аналіз наголошування прикметників здійснено на ґрунті діалектних текстів як цілості, які представлені в збірниках діалектних текстів, зокрема і в хрестоматії діалектних текстів – Говори української мови. Збірник текстів (Тексти), у яких репрезентовано південно-східні, південно-західні, північні, а також дескриптивні праці. Для зʼясування історії виникнення акцентних типів використано праці з історичної акцентології, зокрема Л.А. Булаховського, З.М. Веселовської, В.Г. Скляренка, В.М. Ілліча-Світича та ін. Унаслідок проведеного дослідження визначено сучасні акцентні типи й проаналізовано їх як рефлекси пізньопраслов’янських акцентних парадигм. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що якісні прикметники в українських говірках зберігають і давнє місце наголосу, і набули нового типу наголошування. Чинниками, які впливали на наголошування прикметників, є: утрати колишніх інтонаційних і часокількісних відношень; зміна інтонацій (спадний наголос у нечленній формі переходив на висхідний – кореневий – у членній формі); змішування двох типів наголосу при утворенні членних форм прикметників від нечленних; зокрема, коли членні і нечленні форми прикметників мають різний наголос. При утворенні членних форм прикметників від нечленних відбувалася не тільки зміна структури слова, а й зміна інтонацій: спадний наголос у нечленній формі перетворювався у членній формі прикметників на висхідний – кореневий. Підкреслено, що в запропонованій студії представлено лише фрагмент вивчення функціонування в українських говірках сучасних акцентних типів як рефлексів прасловʼянських парадигм прикметників. Саме тому досліджувати процеси, явища наголошування прикметників, які і диференціюють й інтегрують український діалектний простір залишається перспективним.uk_UA
dc.language.isouauk_UA
dc.subjectакцентні парадигмиuk_UA
dc.subjectукраїнський діалектний простірuk_UA
dc.subjectговіркиuk_UA
dc.subjectприкметникиuk_UA
dc.subjectакцентні типиuk_UA
dc.titleСучасні акцентні типи прикметників в українських говорах як рефлекси праслов’янських акцентних парадигмuk_UA
dc.typeСтаттяuk_UA
Розташовується у зібраннях:Вип. 7 (2021)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
кобиринка.pdf383,82 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.