Вербалізація предметного та акціонального фреймів концепту ЖИТТЯ у фразеологічній парадигмі епістолярії Лесі Українки

Abstract

У статті досліджено на матеріалі фразеологічного наповнення епістолярної спадщини Лесі Українки концепт ЖИТТЯ як феномен мовної картини світу письменниці з окресленням його кореляції з етнічним світосприйняттям. З’ясовано, що концепт ЖИТТЯ містить у собі декілька базових фреймів: предметний та акціональний. Перший з них розкривається квалітативною, квантитативною та часопросторовою моделями, а другий відображає варіативну роль ЖИТТЯ як агенса та пацієнса, що формує взаємозумовлені інтенції ЖИТТЯ та розвитку, реалізації ЛЮДИНИ. Наповнення епістолярії фразеологізмами антропонімного, зоонімного характерів системи міфопростору, біблійного походження, авторськими варіаціями репрезентує реляцію індивідуально-авторської системи світосприйняття з християнською та етнічно скерованою, що простежується в імпліцитній образній канві ФО (хрест; шлях, ґрунт, хата).