Українська антропонімія ХVІІ ст. у маловідомому турецькому історичному джерелі. IX

Abstract

Статтю присвячено дослідженню українських антропонімів XVІІ ст., які засвідчені в маловідомому турецькому історичному джерелі «Дефтер Муфассал 1681 року». Простудійовано власні назви людей у межах М – Mavrunejko. Антропоніми, що репрезентовані в «Дефтері», свідчать про їхню архаїчність, адаптацію запозичених імен на україномовному ґрунті. З 91 дослідженої назви засвідчено такі, які: поширені і сьогодні на рівні власних імен людей і прізвищ; мають відмінності зі сучасними відповідниками на фонетичному рівні; не виявлені на сучасному етапі, знаходимо їх у похідних назвах. У результаті розвідки було встановлено особливості антропонімії, що виділена з турецької пам’ятки «Дефтер Муфассал 1681 року», зокрема це історичне джерело засвідчує функціонування прізвищевих назв в Україні на кінець ХVII ст., репрезентований список антропонімів у межах М – Mavrunejko підтверджує, що у ХVII ст. існував обширний реєстр запозичених власних імен, які адаптувалися на українському мовному ґрунті; законстатовано великий спектр різноманітних суфіксів, за допомогою яких творилися похідні імена/прізвиська/прізвищевої назви.