Дериваційний потенціал дієслів-ономатопів на позначення супровідного звуковияву у процесі споживання (зіставний аспект наповнення субстантивної зони типових словотвірних парадигм відзвуконаслідувальних дієслів в українській і польській мовах)

Abstract

Стаття присвячена окресленню ролі твірної основи як типо-логізувального чинника в дослідженні словотвору української і польської мов. Об’єктом уваги постають відзвуконаслідувальні дієслова на позначен-ня супровідного звуковияву у процесі споживання (їди та пиття) як щоден-ної фізіологічної потреби людини. З опертям на словотвірнопарадигмальний принцип систематизування фактичного матеріалу, адекватний основоцент-ричному аспекту розвитку дериватології у слов’янських мовах, виявлені де-вербативи в обох мовах структуровано морфологічними зонами; з’ясовано континуум реалізованих девербативами семантичних позицій у межах суб-стантивної морфологічної зони та визначено набір словотворчих засобів як експлікаторів цих семантичних позицій; умотивовано характер смислових відношень між семантичною структурою твірного і похідного слів; розгляну-то фактори, які активізують чи, навпаки, сповільнюють словопороджуваль-ну спроможність вершинних дієслів, на основі чого установлено словотвір-ний потенціал відзвуконаслідувальних дієслів на позначення супровідного звуковияву у процесі споживання і простежено ступінь функційної відпо-відності описуваних словотвірних явищ в українській і польській мовах як генетично споріднених.