Проблема відтворення словенською мовою диграфів -ль, -ньв українських онімах

Abstract

Протягом тривалого часу українські пропріативи переносили в інші мови через мову-посередника, тобто російську. Те саме явище спостережене й у словенській мові. Зміни у відтворенні онімного простору окреслилися лише після початку російсько-української війни, а особливо після 24 лютого 2022 року, коли Україна стала провідною темою словенських масмедіа. Практично кожну новину з України супроводжувано великою кількістю власних назв. Отже, виникла потреба, а відтак і проблема їх передачі. Серед словенських мовознавців немає одностайної думки стосовно цього питання, бракує ґрунтовних напрацювань у цій царині, а це додатково ускладнює передачу українського ономастикону словенською мовою. Тож не дивно, що фіксуємо його практично хаотичне відтворення в словенських публіцистичних джерелах. Розвідка присвячена докладному вивченню та систематизації особливостей відтворення в словенських ЗМІ диграфів -ль, -нь, наявних в українських онімах. Для цього використані описовий, зіставний методи та метод аналізу. Аналіз допоміг виявити такі явища: а) наявність дублетних форм у більшості українських топонімів та антропонімів (60 %); б) усі астіоніми з основою на -поль / -піль мають подвійне написання; в) подекуди одне інформаційне джерело пропонує два варіанти того самого пропріатива або пропріативів того ж орфографічного типу, що свідчить про відсутність бодай умовних правил передачі українських пропріативів у межах одного інформаційного мовника. Уважаємо, що правила правопису українських власних назв словенською мовою потребують ретельного перегляду, чіткого внормування принципів написання українських назв, які б сприяли уніфікації їх передачі. Водночас слід зважати на те, аби напрацьовані рішення не призвели до суттєвої деформації українського екзоніма, що унеможливило б чи ускладнило його впізнаваність.