Development of professional communicative competence as a factor of successful pedagogical activity

Abstract

У статті розглядається поняття професійно-комунікативної компетентності, яке визначається як інтеграція знань, умінь, досвіду та особистісних якостей, що забезпечує ефективну взаємодію в професійному середовищі, зокрема в педагогічній діяльності. Наголошується на вирішальній ролі комунікативної компетентності в ефективності освітнього процесу, здатності педагога доречно використовувати мовні засоби, сприяти взаєморозумінню та створювати позитивне освітнє середовище. Проаналізовано різні підходи до визначення професійно-комунікативної компетентності, включаючи діяльнісний, ситуативно-оцінювальний та інтегративний, а також розкрито різноманітні складові цієї компетентності, такі як мовна, мовленнєва, соціокультурна, мотиваційна, когнітивна. Особливу увагу приділено формуванню професійно-комунікативної компетентності, зокрема на рівні магістратури, як ключовому аспекту сучасної освіти. Розглянуто комплексний підхід до розвитку цієї компетентності, що включає використання особистісно-орієнтованих технологій, активних та інтерактивних методів навчання, проєктної роботи, створення розвивального середовища, налагодження партнерської взаємодії та застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено найважливіші практичні навички професійної комунікації для магістрів педагогічних спеціальностей, серед яких мовленнєва, педагогічна, міжособистісна, публічна, монологічна та діалогічна, інтерактивна компетентності, компетентність соціальної взаємодії, полімовна комунікація та комунікативна гнучкість. Підкреслено, що розвинена професійно-комунікативна компетентність є невід’ємною умовою успішної професійної діяльності майбутніх педагогів.