Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6349| Назва: | Вокальна Шевченкіана К. Стеценка (на прикладі солоспіву «Плавай, плавай, лебедонько») |
| Автори: | Цицик, М. В. |
| Ключові слова: | К. Стеценко Т. Шевченко солоспів музична мова |
| Дата публікації: | 2023 |
| Бібліографічний опис: | Цицик, М. В. Вокальна Шевченкіана К. Стеценка (на прикладі солоспіву «Плавай, плавай, лебедонько») / М. В. Цицик // Проблеми початкової освіти та мистецтва : е-журнал / редкол.: В. Полюга, І. Кутняк, І. Бермес, А. Огар, І. Василиків та ін. - Дрогобич : ДДПУ ім. І. Франка, 2023. - Вип. 1. - С. 126-132. |
| Короткий огляд (реферат): | Кирило Стеценко – видатний український композитор, диригент, музичногромадський діяч, послідовник М. Лисенка. Митець писав у різних жанрах, звертався до творчості багатьох поетів: Лесі Українки, І. Франка, С. Черкасенка, О. Олеся, В. Самійленка, М. Чернявського та ін. Творча спадщина К. Стеценка включає понад 40 солоспівів, особливий пласт поміж яких складає вокальна шевченкіана. З-поміж творів, скомпонованих у 1903–1905 рр., вирізняється солоспів для жіночого голосу «Плавай, плавай, лебедонько». У цьому вокальному творі К. Стеценко відтворив душевну «картину» почувань нещасливої сільської дівчини. Мета статті: розкрити особливості прочитання поезії Т. Шевченка у солоспіві «Плавай, плавай, лебедонько». Схарактеризовано риси стеценківського світовідчуття через призму елементів музичної мови. Виокремлено зв’язок з інтонаційною сферою народних пісень-голосінь, ліричними піснями про жіночу долю. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6349 |
| Розташовується у зібраннях: | Випуск 1 (2023 рік) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Цицик Е-журнал-127-133.pdf | 496,01 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.