Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7027| Назва: | Поетичне месіанство у повоєнній ліриці Чеслава Мілоша |
| Інші назви: | Поетичне месіанство у повоєнній ліриці Чеслава Мілоша |
| Автори: | Барщик, Марія Олегівна |
| Ключові слова: | Поетичне месіанство, повоєнна лірика |
| Дата публікації: | 2-гру-2024 |
| Видавництво: | ДДПУ |
| Короткий огляд (реферат): | Анотація Маґістерська робота Марії Барщик «Поетичне месіанство у повоєнній ліриці Чеслава Мілоша» присвячена творчості найвизначнішого та найвпливовішого польського поета й письменника минулого сторіччя. Концепція дослідження зосереджена на аналізові та інтерпретаційній концептуалізації повоєнної лірики Чеслава Мілоша, в якій голос поета набуває месіанського звучання, повертаючи польській літературі дискурс поета-пророка, що зародився в добу Романтизму. Авторка роботи подає системний огляд історико-літературного контексту у Польщі після Другої світової війни, що в ньому викристалізувались домінантні поетичні концепції, образи й мотиви месіанської лірики Мілоша, започаткованої у його збірці «Зцілення» (1945). У роботі досліджено ґенезу месіанських ідей у польській літературі та з’ясовано їх вплив на символічну образність повоєнної лірики Чеслава Мілоша. Методологічним фундаментом маґістерської роботи слугують розвідки видатних польських та українських науковців і літераторів, серед яких Анджей Франашек – чільний дослідник творчості Мілоша, Станіслав Бараньчак, Ян Блонський, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Ярослав Поліщук, Оксана Забужко, Станіслав Шевченко, Олеся Нахлік та інші. Повоєнну месіанську лірику Чеслава Мілоша концептуалізовано як фундаментальний філософсько-поетичний феномен, що має незаперечний вплив на наступні покоління польських поетів та знаходить потужний відгук у сучасному українському літературознавчому та трансляторському дискурсах. |
| Опис: | Анотація Маґістерська робота Марії Барщик «Поетичне месіанство у повоєнній ліриці Чеслава Мілоша» присвячена творчості найвизначнішого та найвпливовішого польського поета й письменника минулого сторіччя. Концепція дослідження зосереджена на аналізові та інтерпретаційній концептуалізації повоєнної лірики Чеслава Мілоша, в якій голос поета набуває месіанського звучання, повертаючи польській літературі дискурс поета-пророка, що зародився в добу Романтизму. Авторка роботи подає системний огляд історико-літературного контексту у Польщі після Другої світової війни, що в ньому викристалізувались домінантні поетичні концепції, образи й мотиви месіанської лірики Мілоша, започаткованої у його збірці «Зцілення» (1945). У роботі досліджено ґенезу месіанських ідей у польській літературі та з’ясовано їх вплив на символічну образність повоєнної лірики Чеслава Мілоша. Методологічним фундаментом маґістерської роботи слугують розвідки видатних польських та українських науковців і літераторів, серед яких Анджей Франашек – чільний дослідник творчості Мілоша, Станіслав Бараньчак, Ян Блонський, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Ярослав Поліщук, Оксана Забужко, Станіслав Шевченко, Олеся Нахлік та інші. Повоєнну месіанську лірику Чеслава Мілоша концептуалізовано як фундаментальний філософсько-поетичний феномен, що має незаперечний вплив на наступні покоління польських поетів та знаходить потужний відгук у сучасному українському літературознавчому та трансляторському дискурсах. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7027 |
| Розташовується у зібраннях: | Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Марія Барщик Поетичне месіанство у повоєнній ліриці Чеслава Мілоша (1).pdf | Adnotacja Praca magisterska Marii Barszczyk „Mesjanizm poetycki w powojennej liryce Czesława Miłosza” jest badaniem twórczości najwybitniejszego i najbardziej wpływowego polskiego poety i pisarza ubiegłego stulecia. Koncepcja badania skupiona jest na analizie i konceptualizacji interpretacyjnej powojennej liryki Czesława Miłosza, w której głos poety nabiera tonacji mesjańskiej, przywracając w literaturze polskiej dyskurs poety-wieszcza wywodzący się z epoki Romantyzmu. Autorka pracy dokonuje systematycznego przeglądu kontekstu historycznoliterackiego w Polsce po II wojnie światowej, w którym wykrystalizowały się dominujące koncepcje poetyckie, obrazy i motywy mesjanistycznej liryki Miłosza, zapoczątkowanej w jego zbiorze „Ocalenie” (1945). W pracy przedstawiono genezę idei mesjanistycznych w literaturze polskiej oraz zilustrowano ich wpływ na symbolikę poetycką powojennej liryki Czesława Miłosza. Zapleczem metodologicznym pracy posłużyły koncepcje wybitnych polskich i ukraińskich naukowców i pisarzy, wśród których Andrzej Franashek – czołowy badacz twórczości Miłosza, Stanisław Barańczak, Jan Błoński, Mykoła Riabczuk, Jarosław Hrycak, Jarosław Poliszczuk, Oksana Zabużko, Stanisław Szewczenko, Ołesia Nachlik i inni. Powojenna liryka mesjanistyczna Czesława Miłosza została skonceptualizowana jako fundamentalny fenomen filozoficzno-poetycki, mający niezaprzeczalny wpływ na kolejne pokolenia polskich poetów i znajdujący silny oddźwięk we współczesnych ukraińskich dyskursach literaturoznawczym i translatorskim. | 957,77 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.