Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7374
Назва: Окружний лист протоігумена Йосифа Моргульця (15.11.1778)
Інші назви: District Letter of the Proto-Hegumen Joseph Morgulets (15.11.1778)
Автори: Стецик, Юрій Орестович
Ключові слова: протоігумен
консульта
окружний лист
епістолярне джерело
Дата публікації: 2020
Видавництво: Дрогобич : ВВ ДДПУ ім. І. Франка
Бібліографічний опис: Стецик, Юрій. Окружний лист протоігумена Йосифа Моргульця (15.11.1778) [Текст] = District Letter of the Proto-Hegumen Joseph Morgulets (15.11.1778) / Ю. Стецик // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: В. Ільницький (гол. ред.), Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : ВВ ДДПУ ім. Івана Франка, 2020. - Вип. 3/45 : Історія. - С. 23-34.
Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – огляд основних нововведень, які запроваджувалися Апостольським Престолом та консультами по монастирях Святопокровської провінції за урядування протоігумена Йосифа Моргульця. Методологія дослідження базується на використанні аналітичної та синтетичної критики джерел. Для встановлення об’єктивності інформації, за умов відсутності оригіналу листа, його відомості порівняно з іншими віднайденими нами рукописними копіями та стародрукованими примірниками. Наукова новизна вбачається у запровадженні вперше до широкого обігу офіційного листування протоігумена Йосифа Моргульця із настоятелями монастирів Святопокровської провінції. Висновки. На підставі виділених структурних частин тексту окружного листа визначено три рівні управління монастирями: Апостольський Престол – протоархимандрит – протоігумен. Кожна із цих ланок представлена певними рішеннями щодо регламентації аскетичного укладу життя василіанського чернецтва. Василіанський Чин, посідаючи Папське право, безпосередньо підпорядковувався римським понтифікам, які редагували та затверджували Конституції генеральних капітул. Помітно, що Папа намагався прирівняти у правах архимандритів із єпископами. Значно розширювалися повноваження протоархимандрита та протоігумена. Вагомим поступом було й те, що ієромонахи отримували душпастирські повноваження на парафіях. Ухвали провінційних консульт як дорадчого органу протоігумена давали змогу ефективно реагувати на виклики часу. Значну увагу звернуто на збереження поминальної традиції та розвиток місіонерської і проповідницької праці чернецтва.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7374
Розташовується у зібраннях:2020 № 3/45 (серія Історія)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Стецик (9).pdf575,68 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.