Битва за Дніпро в оцінках її першого дослідника генерал-майора Ф. М. Ісаєва

Abstract

Мета статті – проаналізувати нарис Ф. М. Ісаєва «Битва за Дніпро», визначити авторський концепт стосовно протистояння Червоної армії і Вермахту на південному фланзі німецько-радянського фронту наприкінці літа 1943 – навесні 1944 р., оцінити потенціал ключових суджень і висновків дослідника на сучасному етапі вивчення дніпровської баталії. Методологія дослідження ґрунтується на методах порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у вітчизняній мілітаристиці зроблено глибокий історіографічний аналіз маловідомого дослідження з історії битви за Дніпро.

Висновки. Автор констатує, що наукове осягнення подій, пов’язаних з битвою за Дніпро, в радянській мілітаристиці було започатковане в середині 1944 р. Початком історіописання окресленої проблеми став науково-популярний нарис «Битва за Дніпро», підготовлений генерал-майором Ф. М. Ісаєвим. Автор статті запевняє, що аналізована праця хоч і припасована до усталених у СРСР підходів щодо подачі війни, все ж Ф. М. Ісаєву вдалося представити бачення битви за Дніпро, відмінне від її характеристики Й. В. Сталіним у відомій промові про «переломний 1943 рік», у якій «вождь» назвав її завершенням докорінного перелому в німецько-радянській війні, що відбувся у 1943 р. Творець першої розвідки з історії битви за Дніпро обґрунтовано включив у її межі події зими 1944 р. – бої в районі Житомира і Бердичева, Кіровограда і Корсуня, Нікополя і Кривого Рогу.

У статті дослідник наголошує, що концептуальне бачення дніпровської баталії Ф. М. Ісаєвим є цінним аргументом на користь широкого бачення битви за Дніпро на її сучасному етапі вивчення, оскільки сучасна воєнна історія й досі сповідує стосовно подій на дніпровському рубежі кінця літа 1943 – середини весни 1944 р. у радянську концепцію, що сформувалася у 1950– 1970-х рр. та зведена до того, що вінцем битви стала деокупація Києва і розширення київського плацдарму до рівня стратегічного. У роботі поряд з науковими оцінками нарису Ф. М. Ісаєва, подані біографічні відомості про нього, які раніше не публікувалися.