Вплив концепції УАН М. Грушевського та концептуальні засади УВАН в Європі та Північній Америц

Abstract

Мета статті. Обґрунтувати вплив концепції національної академії наук Михайла Грушевського 1890–1920-х рр. на формування концепції Української вільної академії наук 1945 р. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів і порівняльно-історичному методі, виходячи з принципів об’єктивності й історизму. Наукова новизна статті полягає у спробі комплексного аналізу концептуальних ідей М. Грушевського на НТШ-УНТ-УАН та їхній вплив на концепцію УВАН. Висновки. Концепція Української академії наук (УАН) 1920-х рр. мала вирішальний вплив на концепцію Української вільної академії наук (УВАН) 1940– 1950-х рр. В основі однієї і другої лежали фундаментальні думки

Михайла Грушевського на наукове і суспільне призначення національної науки для української нації. УВАНівці визнавали слушним переконання голови Історичної секції ВУАН про першочерговість розвою гуманітарних наук. Члени-засновники УВАН взорувалися на діяльність М. Грушевського в межах Історичної секції ВУАН у 1920-ті рр. Також взято було і систему поділу на секції наукових знань (історико-філософсько-філологічні, соціально-економічні та точні науки і медичні дисципліни), яка існувала і в Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові, Українському науковому товаристві у Києві та ВУАН, котру розробив М. Грушевський. У своїй діяльності УВАН взяла на озброєння наукову схему історії України, розроблену Михайлом Грушевським. Так, у своїх дослідах УВАНівські вчені розробляли історію ХІХ – початку ХХ ст., як початку модерного часу і постання й обґрунтування національної ідеології новітнього періоду. Особливо це помітно у творчості О. Оглоблина, О. Пріцака, Ю. Шевельова, В. Міяковського. Отже, батьки-засновники УВАН взорувалися на концепцію М. Грушевського щодо своєї попередниці – УАН в Києві до її розгрому в період сталінщини.