Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7474| Назва: | Михайло Грушевський як організатор науки в рецепції закордонних істориків 1968-1989 років |
| Інші назви: | Mykhailo Hrushevsky as an organizer of science in the reception of foreign historians in 1968-1989 |
| Автори: | Сабінський, Михайло |
| Ключові слова: | науково-організаційна діяльність рецепція М. Грушевський Л. Винар українська закордонна історіографія |
| Дата публікації: | 2023 |
| Видавництво: | Вид. дім "Гельветика" |
| Бібліографічний опис: | Сабінський, Михайло. Михайло Грушевський як організатор науки в рецепції закордонних істориків 1968-1989 років [Текст] = Mykhailo Hrushevsky as an organizer of science in the reception of foreign historians in 1968-1989 / М. Сабінський // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: Ю. Стецик, Р. Попп, Г. Гриценко та ін.]. - Дрогобич : Вид. дім "Гельветика", 2023. - Вип. 12/54 : Історія. - С. 268-284. |
| Короткий огляд (реферат): | Метою дослідження є з’ясування особливостей рецепції науково-організаційної праці М. Грушевського представниками української закордонної історіографії 1968–1989 рр. Методологія дослідження передбачає використання принципів історизму й об’єктивності, а також загальнонаукових і спеціально-історичних методів історіографічного дослідження. Наукова новизна статті полягає у спробі всебічної реконструкції історіографічних дискусій довкола науково-організаційної праці М. Грушевського в середовищі українських закордонних істориків протягом 1968–1989 рр. Висновки. Опрацювання проблематики науково-організаційної грушевськіани в діаспорній гуманітаристиці протягом другої половини 1960–1980-х рр. показало виразну спеціалізацію історіографічного дискурсу. Вона проявлялася у помітному зростанні кількості наукових студій, у яких уперше в україністиці здійснювалася спроба всебічного вивчення обраного сюжету спадщини Грушевського-організатора науки на підставі наявного кола джерел та із застосуванням модерного методологічного інструментарію. У підсумку було створено низку новаторських студій, багато з яких і до сьогодні не тільки не втратили наукової цінності, але й не заступлені новішими опрацюваннями. З іншого боку, об’єктивна обмеженість документальної бази мала наслідком фрагментарність грушевськознавчого дискурсу. Наприклад, у досліджуваний період не з’явилося жодного дослідження про працю М. Грушевського на форумі Українського наукового товариства. Ця обставина також унеможливлювала спроби узагальнювального погляду на науково-організаційну спадщину Великого Українця. Попри те, саме історіографічна література 1968–1989 рр. уможливила стрімкий поступ материкового грушевськознавства після проголошення української незалежності. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7474 |
| Розташовується у зібраннях: | 2023 № 12/54 (серія Історія) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Сабінський.pdf | 639,56 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.