Характер сучасної російсько-української війни (2014 - 2023): вітчизняний історіографічний дискурс

Abstract

Мета статті – представити результати історіографічного дослідження праць українських вчених, насамперед істориків, спрямованого на виявлення, систематизацію та узагальнення їхніх поглядів на характер сучасної російсько-української війни. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на методи історіографічного аналізу і синтезу. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українській історичній науці проаналізовано погляди українських вчених, передовсім істориків, на характер сучасної російсько-української війни. Висновки. Українські вчені опублікували сотні наукових досліджень різних аспектів російсько-української війни. У багатьох з них здійснено спроби (різного масштабу і результативності) охарактеризувати війну Росії проти України крізь призму воєнно-стратегічних, цивілізаційних, національно-екзистенційних підходів та постколоніальних студій. Найбільш поширеним є характеристика конфлікту з воєнно-стратегічних позицій, відповідно до яких визнається гібридний характер війни. Цивілізаційний характер російсько-української війни підкреслювався дослідниками з перших років розгортання цього конфлікту. Водночас помітними є відмінності у маркуванні протиборчих цивілізацій: до агресорів однозначно зараховують т. зв. «російську / євразійську цивілізацію», Україна ж у візіях істориків окреслюється або як складова Європи (євроантлантичного цивілізаційного простору), або як локальна українська цивілізація, або як частина середньоєвропейської цивілізації. Безумовно, цивілізаційні характеристики багатовікового російсько-українського протистояння мають проблемну експланаційну основу, зрештою як і саме поняття «цивілізація». Національно-визвольний характер російсько-української війни актуалізовано українськими науковцями у 2022 р. в умовах повномасштабної агресії Росії проти України. Він тісно пов’язаний з характеристикою війни як екзистенційної загрози існуванню української нації (у цьому випадку дослідники наводять приклад геноцидних планів російської владної верхівки і геноцидних злочинів російських окупаційних військ) та України як держави. Твердження учених, зокрема істориків, про імперіалістичний, неоколоніальний (постколоніальний) та світовий характер війни відображають геополітичні погляди на «міжнародну шахівницю» й водночас акцентують на багатовіковій тяглості російської імперської, колоніальної політики, її прагнення до глобального домінування.