Діяльність Надзвичайних Дипломатичних Місій УНР у країнах Скандинавії (1919-1920 рр.)

Abstract

Мета статті – дослідження діяльності Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР у країнах Скандинавії протягом 1919–1920 рр. Методологія дослідження. Методологічною базою роботи є принципи історизму, об’єктивності, системності, науковості, всебічності та конкретності. Їх сукупне застосування дозволило розглядати досліджувані процеси та явища згідно з динамікою їхнього розвитку, абстраговано від індивідуальних поглядів і переконань, намагаючись досягти максимально повного та різнопланового розкриття заявленої проблеми. Вище перераховані принципи й підходи є універсальними засадами будь-якого наукового дослідження, тому застосовуються комплексно у всій роботі. На їх основі була сформована відповідна методологічна база, в якій поєднуються загальнонаукові, міждисциплінарні та спеціально-історичні методи пізнання. Наукова новизна. На сьогоднішній момент у вітчизняній історичній науці немає узагальнюючих робіт з такої тематики у консолідованому вигляді, із широкою ретроспективою огляду інформації, в яких розкривається діяльність Надзвичайної Дипломатичної Місії УНР у Скандинавії протягом 1919–1920 рр. Висновки. Із залученням архівних джерел та з використанням методологічної бази у статті досліджується діяльність Надзвичайних Дипломатичних Місій у Швеції, Норвегії та Данії протягом 1919–1920 рр. Встановлено, що діяльність Місії була зосереджена головним чином у інформаційній сфері. Зокрема, голови Місій звітували з безпосередніх джерел або ж зі світової преси перед Міністерством закордонних справ про політичну ситуацію у світі. Також посли офіційно передавали урядові звернення іноземців стосовно гуманітарної допомоги українців, реалізації різних проєктів тощо. Через те, що великої політичної діяльності через мале значення Швеції, Норвегії та Данії у загальносвітовій політиці Місії розвинути не могли, велику частину інформаційної роботи виконували самі голови Місій.