Ruthenian noble families of the stryi district of the Przemysl land in the sixteenth century

Abstract

Мета дослідження – всебічно охарактеризувати шляхетську спільноту православного віровизнання Стрийського повіту у XVI ст. крізь призму демографічного, майнового, географічного чинників; простежити її еволюцію та відмінності від решти шляхетського соціуму. Методологія дослідження спирається на принципи історизму й методи дослідження мікроісторії, просопографії, генеалогічних студій, соціальної історії. Наукова новизна. Проаналізовано персональний (родовий) склад, майновий, демографічний стан, географію розселення православної шляхти Стрийського повіту. На основі порівняльних методів доведено соціокультурну відмінність православної шляхти Стрийщини від решти шляхти римо-католицького віросповідання. Висновки. За структурою землеволодіння та соціальною стратифікацією населення Стрийського повіту не різнилося від сусідніх регіонів. Тут однаковою мірою існувало церковне, королівське, шляхетське землеволодіння. А з-поміж власників зустрічаємо як заможні роди польського та руського походження, так і вихідців з місцевих дрібношляхетських родин. Останні були представлені такими сім’ями, як Любенецькі, Клодницькі, Семигинівські, Братківські, Крушельницькі, Підгородецькі, Корчинські, Скольські. Усі вони використовували герб «Сас». Рання історія цих родів тісно пов’язана з так званою «волоською колонізацією» Карпат. Представники цих родин становили рядовий шляхетський загал і не зуміли досягнути значних успіхів та посісти вагоме місце серед решти перемишльської шляхти. Власність роду обмежувалася одним або кількома селами, найчастіше частками в двох-чотирьох-шістьох селах, розміщених неподалік одне від одного. Шлюби укладалися з представниками родин аналогічного статусу. Упродовж XVI ст. серед них спостерігається стабільний демографічний ріст. Матеріальне становище православної шляхти було незначним. Вона провадила своє господарство власноруч і не мала великих маєтків.