Дмитро Донський: Міфологізований "святий" Московії

Abstract

Мета дослідження полягає в тому, щоб розглянути церковну політику московського князя Дмитра Донського, якого Російська православна церква канонізувала у 1988 році, та спростувати міфологему про так звану святість цього представника московських Рюриковичів. Методологія дослідження спирається на принципи об’єктивізму та історизму, методи аналізу історичних джерел про стосунки Дмитра Донського з церковними ієрархами, їх порівняння та критики. Наукова новизна полягає в тому, що авторка вперше спеціально проаналізувала широке коло історичних свідчень про анафемування у 1378 році митрополитом Київським і всієї Русі Кипріаном Дмитра Донського: церковні літописні зведення, лист литовського князя Ольгерда до Константинопольського патріарха Філофея, звернення митрополита Кипріана до московських ігуменів Сергія Радонежського та Феодора Симоновського. Висновки. Московський князь Дмитро Іванович намагався перетворити церкву на підвладну державі структуру, призначивши після смерті митрополита Олексія руським митрополитом попа Мітяя. При цьому Дмитро Московський демонстрував повну неповагу як до Константинопольського патріарха, так і до канонічно призначеного ним руського митрополита Кипріана. Коли той прибув до Москви, князь познущався з митрополита, ув’язнивши та пограбувавши його. З’ясовано, що Дмитро Московський поводився не як православний князь, а як варвар, якому не були відомі християнські закони та приписи людської моралі. Доведено, що у 1378 році він справедливо був анафемований руським митрополитом Кипріаном. Проте ганебна розправа «христолюбивого» московита Дмитра Івановича над законно призначеним церковним ієрархом не завадила керівникам російської православної церкви визнати Дмитра Донського святим.