Товарно-грошові відносини на Сіверщині в період занепаду Гетьманщини (1701-1782)

Abstract

Мета дослідження – за письмовими та скарбовими джерелами проаналізувати процеси товарно-грошових відносин на території Сіверщини в період занепаду Гетьманщини (1701–1782). Методологія дослідження. Для дослідження товарно-грошових відносин Сіверщини в період занепаду Гетьманщини (1701–1782) проаналізовано, систематизовано, узагальнено матеріали, які стосуються товарно-грошових відносин на Сіверщині у досліджуваний період. Наукова новизна полягає в тому, що введено у науковий обіг матеріали, які свідчать про негативний вплив грошової реформи царського уряду на товарно-грошові відносини Сіверщини зазначеного періоду, визначено роль монастирів у цій проблемі. Висновки. Аналіз письмових джерел, скарбових комплексів ХVІІІ ст., знайдених на території Сіверщини, дають нам можливість стверджувати, що до кінця ХVІІІ ст. російська грошова система витіснила європейську монету на території Сіверщини, а в грошовому обігу перебували російські золоті імперіали (10 рублів), срібні рублі, полтини (1/2 рубля), півполтини (1/4 рубля), 20, 10, 5 копійок, мідні 10, 5, 3, 2,1 копійки, деньга (1/2 копійки), полушка (1/4 копійки). У великих торгових операціях до кінця ХVІІІ ст. разом з російськими червінцями і рублями використовували західноєвропейські золоті дукати і срібні талери, флорини, орти. Монастирі на території Сіверщини в період з 1705 по 1795 рр. відігравали важливу роль у розвитку товарно-грошових відносин. Вони були не тільки релігійними та культурними центрами, але й значними економічними суб’єктами, про що свідчать численні монетно‑речові скарби ХVІІІ ст.