Мовна особистість Елізабет Марч в романі Луїзи М. Олкотт "Маленькі жінки": вербально-семантичний рівень

Abstract

Метою статті є аналіз лексико-семантичних та структурно-синтаксичних особливостей мовної поведінки Елізабет (Бет) Марч, що уособлює мовну особистість вихованої сором’язливої американки-підлітка XIX ст. Для досягнення зазначеної мети розв’язано такі завдання: виділено лексичні одиниці, типові для мовної особистості Бет, визначено їхню семантику й конотативні значення, виявлено синтаксичні особливості її мовної поведінки. Вербальна репрезентація Елізабет Марч в діалогах роману послугувала об’єктом дослідження, а його предметом – лексико-семантичні та синтаксичні особливості мовної особистості героїні роману. Дослідження проведене на матеріалі роману «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт, а саме на корпусі реплік Бет у діалогах, дібраному методом суцільної вибірки. Розвідку проведено з позиції антропоцентричності, що характерно для сучасних лінгвістичних досліджень мови й зумовлює її актуальність та наукову новизну. Під час аналізу виявлено, що персонаж Бет є мовчазною та боязкою дівчиною; тож вона вступає у спілкування тільки тоді, коли йдеться про цікаві для неї теми: родину, музику та служіння людям. Лексично-семантичному рівневі мовної особистості Бет Марч властиві експресивність та емоційність: вона вживає аксіологічно (позитивно й негативно) марковані прикметники, прислівники, що наголошують і збільшують значення ознак, виражених прикметниками, а також модальні дієслова. Серед типових синтаксичних структур, використаних Бет, виділяємо речення з дієсловами в умовному способі, емфатичні структури з “such” та “how”, а також емфатичне використання допоміжного дієслова “do”. Результати цього дослідження доповнюють та розширюють наукові розвідки вербально-семантичного рівня мовної особистості як об’єкта лінгвістичного аналізу.