Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7891
Назва: Життя та творча діяльність кримського історика XVIII століття Абдульгаффара Киримі у літературознавчому висвітленні: історія та перспективи дослідження
Інші назви: Literary coverage of life and creative activity of XVIII century Crimean historian Abdulghaffar Kyrymi: history and prospects of the research
Автори: Емірамзаєва, Афізе
Ключові слова: історичне джерело
Абдульгаффар Киримі
історико-біографічна праця
«Умдет уль-ахбар»
Дата публікації: 2022
Бібліографічний опис: Емірамзаєва, Афізе. Життя та творча діяльність кримського історика XVIII століття Абдульгаффара Киримі у літературознавчому висвітленні: історія та перспективи дослідження [Текст] = Literary coverage of life and creative activity of XVIII century Crimean historian Abdulghaffar Kyrymi: history and prospects of the research / А. Емірамзаєва // Проблеми гуманітарних наук : зб. наук. праць ДДПУ імені Івана Франка / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Ю. Федурко (гол. ред.), С. М. Альбота, О. В. Косович та ін.]. - Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І. Франка, 2022. - Вип. 49 : Філологія. - С. 93-99.
Короткий огляд (реферат): Пропонована стаття присвячена творчості видатного кримськотатарського історика та письменника ХVIII ст. На сьогодні збережено небагато відомостей про його життя та творчу діяльність. Абдульгаффар Киримі відомий насамперед як автор історичної праці «Умдет аль-ахбар» (повна назва – «Умдат аль-Ахбар фі таріх ат-татар»). Життя Абдульгаффара Киримі та його твір вивчали Н. Сейтяг’яєв, Р. Фазилов, М.Т. Бурсали, Ф. Кьопрюлю, Ю. Шамільоглу, Д. Дерін, а також М. Якубович. Його твір вважають літературною пам’яткою ХVIII ст. На думку дослідників, тюркські рукописи того часу були першим кроком у прозовому мистецтві. Тож хроніки XVIII ст., створені на території Кримського ханства, є першими прозаїчними творами того часу. Твір «Умдет уль-ахбар» / «Умдет аль-ахбар» написаний османською мовою. Як відомо, до кінця XVIII століття османську (тюркську) мову використовували як державну; вона була також мовою класичної літератури Криму. Рукопис твору містить кілька частин; у ньому представлені відомості з усесвітньої історії, історії пророків, історії сельджуків і османів, а основна частина присвячена Золотій Орді (починаючи з Чингізхана та його нащадків). Уважають, що в праці Абдульгаффара Киримі зафіксована повна історія Золотої Орди, тож не дивно, що цей твір увійшов до найактуальніших джерел з історії Кримського ханства та Золотої Орди. Для подальшого ґрунтовного вивчення творчості Абдульгаффара Киримі необхідно, по-перше, транскрибувати й видати текст «Муршід аль-Ан’ам іля шіраат аль-іслям», по-друге, розглянути «Умдет аль-ахбар» як історико-біографічну працю, що є пам’яткою прозової творчості ХVIII ст. Це не лише розширить коло її читачів, а й послугує добрим підґрунтям для проведення досліджень як з історії Кримського ханства та Золотої Орди, так і з історії кримськотатарського літературознавства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7891
Розташовується у зібраннях:2022 Вип. 49. Філологія

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Емірамзаєва.pdf410,8 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.