Конструювання маскулінного ідеалу у творчості Олекси Стефановича

Abstract

У статті проаналізовано конструювання маскулінного ідеалу у творчості О. Стефановича. Виявлено й описано різні вияви маскулінності у творах поета та досліджено їхній зв’язок зі світоглядом та ідейними настановами О. Стефановича. У результаті дослідження встановлено, що маскулінним ідеалом для поета є гегемонна лицарська маскулінність як найбільш придатна для творення героїчного національного міфу. Саме вона найповніше відповідає уявленням про національний характер українців, властивий національному міфу «Празької школи». Показано, що у поетичній спадщині О. Стефановича лицарська маскулінність виявляється у трьох головних архетипних ролях: Воїна, Батька (Патріарха) та Коханця. При цьому поет вибудовує власний пантеон національних героїв, який охоплює постаті різних періодів української історії. Меншою мірою представлена в його творчості ситуація кризи маскулінності. Це варто пояснювати спрямованістю поета не так на змалювання дійсності та емігрантських реалій, як на конструювання взірцевих моделей, що могли б стати прикладами для наслідування. Тому криза маскулінності однозначно сприймається негативно й потребує подолання. Маскулінність чужинців також представлена незначною мірою, вона завжди виступає ворожою силою й отримує негативну оцінку поета. Духовна маскулінність, маскулінність ремісника та інші альтернативні типи маскулінності не відповідають уявленням поета про маскулінний ідеал і практично не представлені в його творах. У дослідженні показано також, що поет не сприймав вияви жіночої маскулінності, утверджуючи пасивну роль жінки супроти активного чоловічого первня. Проведене дослідження є складовою частиною комплексної проблеми маскулінності та фемінності у творчості «Празької школи». Його результати допомагають сформувати більш повну й цілісну картину цього мистецького феномену та героїчного українського національного міфу, що посідав центральне місце у творчості її представників.