Особливості комунікативного стилю автобіографічних творів (на матеріалі твору Мей Маск "Жінка, в якої є план")

Abstract

Статтю присвячено дослідженню комунікативного стилю та маркерів емоційності у творі Мей Маск «Жінка, в якої є план». У ній розглянуто праці провідних науковців, що вивчали поняття мовної особистості (МО), зокрема на рівневому й аспектуальному напрямах, та питання її типології, також поняття комунікативного стилю та його ознак у автобіографічних творах; проаналізовано лінгвостилістичні засоби вираження емоційності й експресивності як основних ознак комунікативного стилю. Результати дослідження засвідчують наявність таких емоційних маркерів: а) повтори, уживані для привернення уваги читача й наголошення на найважливішому; б) синтаксична анафора – для підсилення емоційного ефекту мовлення; в) синтаксична епіфора, що виділяє найвагоміше; г) синтаксичний паралелізм, що в поєднанні з анафорою, антитезою чи хіазмом часто підсилює прагматичний ефект висловлення; ґ) розщеплені речення, які забезпечують емоційний вплив на читача та розкривають ставлення автора до навколишнього світу, також його внутрішній стан, переконання та принципи; д) парцеляція, метою якої є передача емоцій та наповнення тексту динамічністю; е) підрядні речення умови, які часто базуються на антитезі та провокують читача до роздумів; є) риторичні запитання, гіпофори та окличні речення, які здатні передати великий спектр емоцій; ж) вставні та вставлені конструкції, які часто не позбавлені емоційно-експресивного забарвлення; з) прості, короткі та неповні речення, що додають динамічності та емоційного навантаження висловленню; вигуки, які можуть виражати радість, захоплення, роздратування, презирство, відчай. Серед цих маркерів комунікативності найчастотнішими є: синтаксична анафора, синтаксична епіфора, паралелізм, хіазм, на які припадає 25% усіх маркерів емоційності. Наступними за частотою використання виділяємо вставні та вставлені конструкції, що становлять 15% від загального обсягу стилістичних засобів, риторичні запитання (13%) та риторичні оклики (12%). Менш уживаними є прості та неповні речення, які охоплюють 11%, речення умови (7%) та розщеплені речення (6%). Такі стилістичні засоби, як парцеляція (6%), інверсія (3%), гіпофора (2%) та вигуки (1%) становлять найменшу частину від загального обсягу маркерів комунікативного стилю. Отже, в автобіографії Мей Маск фіксуємо велику кількість маркерів комунікативного стилю авторки, які додають твору експресивності та відвертості.