Means of verbalization of a negative emotion anger in "Le Capitaine Burle" written by Е. Zola

Abstract

У статті здійснено аналіз засобів вираження негативної емоції гніву в новелі Еміля Золя «Капітан Бюрль». Французький письменник, як центральна фігура натуралізму, прагнув до «наукового» та об’єктивного зображення реальності. Для нього мова персонажів була не просто засобом спілкування, а ключовим елементом соціальної та психологічної характеристики. Вона відображала їхнє походження, середовище (французькою milieu), спадковість і, зрештою, їхній менталітет. Мета дослідження полягає в з’ясуванні засобів вираження негативної емоції гніву під час сварки у творі Е. Золя «Капітан Бюрль». Об’єкт дослідження – засоби вираження негативної емоції гніву у творі Е. Золя «Капітан Бюрль». Матеріалом дослідження слугує повість Е. Золя «Капітан Бюрль». Методологія дослідження: використано такі методи: а) компонентний аналіз; б) трансформаційний аналіз; в) контекстний аналіз. Засоби вираження негативної емоції гніву досліджувала Віра Сліпецька (Сліпецька, 2011; Сліпецька, 2013; Сліпецька, 2018). Невербальні засоби вираження емоцій досліджувала Тетяна Осіпова (Осіпова, 2019). Лінгвопсихоакцентуацію елітарної мовної особистості досліджувала Віталія Папіш (Папіш, 2023). Використання грубої, розмовної мови, лайливих слів та емоційно забарвлених слів у творах Еміля Золя не є спробою шокувати читача. Це свідомий літературний прийом, який виконує кілька важливих функцій, що розкривають особливості французького менталітету, особливо серед робітничого класу та дрібної буржуазії ХІХ століття. У художній літературі Еміля Золя гнів не має морального значення – він функціонує як біологічно-соціальний симптом. У новелі «Капітан Бюрль» сцени сварок – це не просто повсякденні епізоди з використанням вигуків, лайливих слів, прокльонів, а експериментальні моделі соціального розпаду: деградація мови, тіла та моралі відбувається одночасно. Негативна емоція гніву в творі Еміля Золя «Капітан Бюрль» виражається шляхом поєднання лексичних засобів (вигуки, лайливі слова, фразеологічні одиниці), синтаксичних стратегій (короткі фрази, наказовий спосіб дієслів) та невербальних маркерів (тон, крик, пози тіла).