Психічний і психологічний виміри здоров’я особистості

Abstract

Класики психологічної науки виділяли різні аспекти психічного і психологічного здоров’я. На думку Г. Оллпорта [19], здорова (зріла) особистість характеризується здоровим почуття та сприйняття реальності, демонструє самоприйняття та емоційну врівноваженість, здатна до постійного самопізнання з метою постійного змінювання. Для К. Роджерса [23] основними характеристиками здорової особистості є: 1) відкритість до власних переживань, емоційна глибина і рефлексивність; 2) повноцінна екзистенція миті теперішнього; 3) віра в себе, свої внутрішні спонуки, інтуїтивні здогадки, що полегшують прийняття рішень; 4) відчуття власної непересічності, свободи, неконформності, креативності. 69 К. Ясперс [32; 33] виділив ознаки психічного здоров’я, зокрема: 1) здатність концентрувати увагу на предметі; 2) утримувати інформацію в пам’яті; 3) логічне опрацювання інформації. В. Штерн [30] розглядав цілісність особистості як ознаку її здоров’я, яку він трактував як сукупність узгоджених органів, функцій, відношень, спрямованості, досягнень, властивостей, переживань. Учений вважав, що цілісність не є однозначною та стабільною, її ніколи не можна досягти остаточно, бо вона існує актуально і водночас потенційно. Е. Шпрангер теж підкреслював значення цілісності для особистості, яка пізнає світ й осмислює власне життя. Особливого значення він надавав єдності душевного процесу в його смислових зв’язках з духовними цінностями і культурою суспільства. В. Джеймс [5] підкреслює, що для здоров’я неабияке значення має інтегративна цілісність, яка базується на пізнаваних і пізнавальних елементах, «емпіричному» і «чистому» Я. Психічно здорова особистість налагоджує якісний контакт з собою, вибудовує адекватні стосунки з собою, позитивно ставиться до себе. Свого часу В. Джеймс [5] стверджував, що високої самоповаги здорова особистість досягає, відмовляючись від зайвих домагань і таким чином досягає успіху. На думку М. Ягоди, [38] позитивне ставлення до себе пов’язане з рівнем самооцінки особистості (самоприйняття, впевненість у собі, довіра до себе тощо). Самоприйняття, полягає у здатності людини жити сама із собою, адекватно приймати потенції, здатності, які вона в собі відчуває та власні обмеження. Упевненість у собі, позитивна самооцінка та самоповага виражають баланс «Я» з «добрим», здібним (вправним) і сильним, довіра до себе містить у собі конотацію впевненості, незалежності від інших та самоініціативи. Це дозволяє зрозуміти та усвідомити власні інтенції, потреби і бажання, а відтак, налагодити конструктивні стосунки зі cвітом, а також ефективно презентувати себе в ньому. На думку К. Роджерса здорова особистість вірить в себе, свої внутрішні спонуки, інтуїтивні здогадки, що полегшують прийняття рішень. Вона усвідомлює цінність свого внутрішнього світу. Здоровим особистостям притаманна креативність, безпосередність, сміливість, вміння наполегливо працювати, знаходити задоволення в житті, незважаючи на труднощі, розчарування та навіть страждання. Широкі можливості для особистісного зростання на всіх етапах онтогенезу дозволяє досягати ідеалу. На думку Е. Еріксона [6], здорова особистість не впадає в крайнощі на кожній віковій стадії, здатна досягати динамічної рівноваги між різними полюсами та сферам розвитку. Здоровій особистості властиве творча активність, творче самовираження, креативність (А. Маслоу), творче ставлення особистості до життя загалом. Здорова людина – це творча людина, оптимально функціонує, конструює і прогнозує дійсність [36]. Завдяки творчості вона відкриває для себе нові горизонти і форми буття у світі. Здоровій людині не притаманні конструкти загрози, страху, тривоги. Вона володіє почуттям міри в процесі переходу від піддатливості до фіксованості, від гнучких інтерпретацій – до чіткіших, жорсткіших, коли залишається мало можливостей для неоднозначного розуміння того, що відбувається. Отже, на основі теоретико-методологічного аналізу та аналізу реальної психологічної практики охарактеризовано психічний (внутрішній) та психологічний (зовнішній) виміри здоров’я особистості. Інтегрованість психічного та психологічно вимірів здоров’я особистості проявляється в єдності внутрішнього світу особистості та її життєдіяльності. Звичайно ці виміри мають точки перетину, зокрема, важко диференціювати зовнішній та внутрішній плани саморегуляції, функціонування особистісної та діяльнісної рефлексії, емоційного переживання, екзистенції у зовнішньому і внутрішньому планах тощо. Однак, врахування цих вимірів дозволяє цілеспрямованіше організовувати допомогу особистості в плані оцінки, відновлення, збереження та зміцнення її особистісного здоров’я. Психологічне здоров’я є умовою здорового духовного, морального, соціального розвитку особистості, одночасно, перебуває під їх зворотним впливом.