Роль і значення мотиваційно-регуляторних чинників у підвищенні якості навчально-професійної діяльності студентів

Abstract

Мета роботи: здійснити теоретичний аналіз деяких наукових положень та концептів, пов’язаних з сферою професійного становлення студентства в умовах ЗВО і на основі цього виокремити мотиваційно-регуляторні чинники формування навчально-професійних цінностей та смислів майбутніх фахівців.Методологія: керуючись принципом діяльнісного опосередкування і беручи до уваги той факт, що в умовах ЗВО провідним видом є навчально-професійна діяльність, ми розглядаємо професіоналізацію особистості студента як складне інтегративне утворення, яке поєднує в собі сформовану професійну спрямованість, широкий морально-духовний світогляд, рефлексивно-фахову самосвідомість, професійну компетентність і культуру. Свідомий та омріяний вибір професії, зроблений студентом у поєднанні з системою дидактичних форм, методів й засобів, які моделюють її предметний і соціальний зміст, слугують необхідними умовами формування у нього ціннісного ставлення до своєї майбутньої фахової діяльності. Відповідний рівень мотиваційно-регулярних ресурсів здатен підвищити ефективність навчально-професійної діяльності студентів і активізувати процес їхнього професійного самотворення. Наукова новизна: встановлено, що подальші шляхи професійного росту майбутніх фахівців слід шукати у сфері поглиблення їх практичної підготовки, роблячи акцент на наявні вміння і навички, а також на оволодіння ними різноманітними інтерактивними, діагностико-прогностичними та інтерпретативно-корекційними процедурами, техніками й програмами. Найбільш доцільно з цією метою використовувати активні форми і методи навчання. Висновки. У статті висловлюється припущення, що успішність професійного становлення майбутніх фахівців в значній мірі опосередкована комплексом емпірико-дидактичних й функціонально-технологічних корелятів, які виступатимуть орієнтирами та індикаторами професійної підготовки студентів і водночас умовами й засобами їх професійного росту.