Афект як проблема в судово-психологічній експертизі

Abstract

Метою роботи є теоретичний аналіз особливостей психічних станів підекспертного (на прикладі феномена афекту – фізіологічного та патологічного) в ракурсі виконання завдань в судово-психологічній експертизі психологом-експертом. Його вивчення дозволить чітко ідентифікувати тип фізіологічного афекту, що може перебувати в якості об’єкта професійної компетенції психолога-експерта. Афективний стан увиразнює важливість досліджувати такі дескриптори як рівень звуження свідомості; порушення рухів, поведінки та діяльності; вегетативні, вазомоторні та мімічні реакції. Важливим є врахування особливостей ситуації делікту та індивідуально-психологічних характеристик підекспертного. Ключовим в увиразненні кумулятивного афекту є його виникнення на фоні тривалого, затяжного дистресу, що супроводжується внутрішнім конфліктом і станами фрустрації. За кумулятивного характеру афекту звуженість свідомості має надвиразний характер, що водночас супроводжується й психопатологічними симптомами (йдеться про дескриптори дереалізації, деперсоналізації, ілюзорного сприймання). Методологія дослідження базується на методах синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному аналізі складних проявів афекту (передусім його кумулятивного механізму та опосередкованості індивідуальними особливостями індивіда) в межах завдань судово-психологічної експертизи. Зважаючи на отримані дані, уможливлюється розробка чітких індикаторів вирізнення типів афективних станів. Матеріали розвідки можуть бути використані в професійній діяльності психолога-експерта та всіх, хто на професійному рівні переймається проблемами судово-психологічної експертизи. Висновки. Встановлено, що в разі реалізації завдань судово-психологічної експертизи, пов’язаної з афективними проявами, для психолога-експерта важливим стає аналіз ситуації делікту, механізму формування афективного стану (зокрема, акумуляції) та індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, його психофізіологічних станів. Врахування механізму формування афективного стану в особистості підекспертного дозволяє відзначити, що з найбільшою ймовірністю афект настане в осіб фізично й психологічно виснажених, з соматичними захворюваннями, гормональними розладами, низьким рівнем розвитку саморегулювання в емоційно-вольовій сфері.