Психологічні особливості розвитку гідності особистості в онтогенезі

Abstract

У статті висвітлено результати наукової рефлексії теоретичних підходів до дослідження проблеми розвитку гідності особистості в онтогенезі. Актуальність психологічних досліджень проблеми розвитку особистості пов’язана з такою цінністю, як гідність. Людська гідність – безумовна цінність людини на основі її людської природи. Гідність розглядається найважливішим параметром життєдіяльності людини; складним інтегративним особистісним утворенням, пов’язаним із саморозвитком людини та послідовним досягненням нею результатів як у соціальній сфері, так і в зоні особистісного й духовного зростання. У сучасних дослідженнях розвиток особистості розглядають особливим різновидом внутрішніх змін, пов’язаних з появою нових елементів, зі зміною структури та специфіки взаємозв’язків між її елементами. У філософії постмодерну розвиток визначено як саморозгортання, якісну зміну природи, діяльності, розумової діяльності субстанції; як зміну послідовних історичних станів системного об’єкта. У концепції розвивального навчання розвиток тлумачено як формування здібностей через освоєння способів діяльності в різних сферах. У когнітивній психології Ж. Піаже особливості розвитку і функціонування моральної свідомості дослідив у взаємозв’язку з поетапним формуванням пізнавальних здібностей дитини. Можливості та особливості розвитку гідності особистості експліковано на порівневій моделі розвитку его Дж. Левінджер та S. Cook-Greuter. Модель розвитку як єдність переривчастості та безперервності, представлена у порівневій теорії розвитку его, дає змогу відслідкувати можливості та особливості розвитку гідності особистості. Фундаментальні позиції для становлення гідності особистості визначає стадія сумлінності.