Ономастикон художнього тексту: графічні маніпулятивні техніки моделювання омонімів

Abstract

У роботі продемонстровано, що вивчення омонімів та власних назв у художніх текстах є актуальною проблемою на перетині лінгвістики, семіотики та літературного аналізу. Я звернула увагу, що імена та слова з однаковою формою, але різними значеннями, сприяють неоднозначності, стилістичним ефектам та інтерпретаційному багатству, тоді як їхнє візуальне та типографічне представлення впливає на сприйняття та розуміння тексту. Я дослідила особливості аналізу та викладання омонімів у літературі, зокрема роль графічних, орфографічних та семіотичних маніпуляцій у створенні багатошарових значень. У дослідженні визначено теоретичні основи літературної ономастики, досліджено функції власних назв та розглянуто методи графічних маніпуляцій, що посилюють інтерпретаційну множинність. Запропоновано практичні вправи та план уроку для 10-го класу для демонстрації ефективних способів залучення учнів до омонімів та імен у художніх текстах, розвитку їхніх аналітичних, творчих та інтерпретаційних навичок.