Самоактуалізація у біженців: аналіз відновлення психічного здоров’я через процес міграції

Abstract

Стаття присвячена питанням самоактуалізації особистості, який є ключовим для різних психологічних досліджень. Загалом це можна пояснити тим, що самоактуалізація передбачає перебудову організму у зв’язку із певною травмуючою ситуацією, що впливає на погляди на життя особистості, змінює її мотиви, цінності, цілі. Це впливає на те, що людина починає прагнути до творчого чи особистісного розвитку, а також здійснює самовдосконалення та спрямовує свою діяльність на самореалізацію. Водночас базові потреби залишаються на потім, адже основними стають саме ті мотиви, які є актуальними в цей момент. Досить часто самоактуалізація виявляється у тому, що людина не здатна адекватно оцінити свої можливості, що призводить до перевтоми та до психічного перевантаження. Водночас самоактуалізація дозволяє визначити глобальні цілі людини, а також встановити, які жертви вона готова понести задля прояву своєї значущості. Варто зауважити, що самоактуалізація може розглядатися як найвища цінність в ієрархії людини, оскільки вона визначає вищу мету її існування. Людина, яка пройшла процес само актуалізації, відчуває, що вона потрібна всьому людству, тому постійно шукає шляхи як покращити свої позиції. Така особа наділена співчуттям до інших та завжди готова допомогти. При цьому самоактуалізація для молоді є досить важливою [1, c. 176]. На сьогодні молодь складає основну частку населення України. Традиційно молоддю є особи віком від 18 до 35 років. При цьому для молоді характерними є такі риси як гнучкість у прийнятті рішень, легкість пристосування до змін, адекватність реакції на різні ситуації, впевненість у своїх рішеннях. Проте нерідко молодь залежна від думки інших людей, що обумовлено відсутністю власного вагомого досвіду. Все це впливає на значущість дослідження самоактуалізації в молодіжних об’єднаннях мігрантів.