Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8799
Назва: Ministry of justice of the Ukrainian State during the period of Pavlo Skoropadsky's Hetmanship (1918) in Ukrainian Historiography
Інші назви: Міністерство юстиції Української держави Павла Скоропадського (1918) в українській історіографії
Автори: Shchebetiuk, Nataliia
Tsybulin, Taras
Ключові слова: Українська держава
історіографія
Міністерство юстиції
Павло Скоропадський
Українська національно-демократична революція
Дата публікації: 2025
Бібліографічний опис: Shchebetiuk, Nataliia. Ministry of justice of the Ukrainian State during the period of Pavlo Skoropadsky's Hetmanship (1918) in Ukrainian Historiography = Міністерство юстиції Української держави Павла Скоропадського (1918) в українській історіографії / N. Shchebetiuk, T. Tsybulin // Східноєвропейський історичний вісник : [збірник] / М-во освіти і науки України, ДДПУ ім. І. Франка ; [редкол.: М. Віткунас, В. Марек, В. Вєжбєнєц та ін. ; гол. ред.: В. І. Ільницький ; відп. ред. М. Д. Галів]. - Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2025. - Вип. 35. - P. 48-55.
Короткий огляд (реферат): Мета роботи висвітлити напрями дослідження діяльності Міністерства судових справ (від 29 квітня 1918 р. – Міністерство юстицій) Української Держави періоду гетьманування Павла Скоропадського в українській історіографії. Методологія дослідження базувалась на принципах історизму, наукової об’єктивності, систематичності і всебічності. У статті використовувалися загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціальні історичні методи (порівняльно-історичний і бібліометричний). Наукова новизна. Проаналізовано сучасну українську історіографію, окреслено головні проблеми вивчення діяльності Міністерства судових справ (юстиції) часів Павла Скоропадського. Висновки. Вивчення державотворчих процесів всередині Української Держави Павла Скоропадського бере початок із завершенням національно-визвольних змагань, зокрема в емігрантських середовищах у міжвоєнний період вийшли друком перші спогади та публіцистичні нариси колишніх діячів УНР, прихильників гетьманського режиму. Довготривала історія дослідження цих питань в еміграції, у радянській історичній та правничій науці стала фундаментом для подальших досліджень в українській науці. Багато публікацій останніх років авторства О. Реєнта, В. Верстюка, В. Солдатенка та інших присвячені висвітленню зміни влади та приходу Павла Скоропадського, кваліфікації сутності гетьманату, оцінці його державницької позиції. Життєві нариси та всебічний аналіз діяльності гетьмана здійснили Г. Папакін, Р. Пиріг. Більш вузькі питання розвитку державного апарату у період 1917 – 1920 рр. та зокрема Української Держави П. Скоропадського, становлення різних гілок влади, зокрема судової системи висвітлювали історики та правники Б. Тищик, О. Вівчаренко та Н. Лешкович, О. Мироненко, Р. Пиріг, Г. Папакін, О. Тимощук, І. Усенко.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8799
Розташовується у зібраннях:2025 № 35

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Щебетюк Цибулін.pdf325,22 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.