Religious mentality of Boryslav deanery Parish population of Peremysl Greek catholic diocese (the 30s of the 20th century)

Abstract

Мета дослідження – розкрити основні прояви релігійної ментальності парафіяльності людності Бориславського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії впродовж 30-х рр. XX ст. Методологія дослідження побудована на роботі із рукописними документальними матеріалами, для верифікації відомостей із них використано аналітичну та синтетичну критику джерел. Наукова новизна простежується у залученні значного масиву документального матеріалу із церковних фондів Перемишльської греко-католицької Консисторії із поданням новітніх наукових тлумачень та поглядів. Висновки. Релігійна ментальність парафіяльної людності Бориславського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії була побудована на християнських засадах любові, милосердя та взаємодопомоги. При храмах створювалися харитативні товариства із надання матеріальної допомоги убогим, вдовам, сиротам та калікам. Церковні братства організовували парафіяльні спільноти для утримання храмів. Релігійні товариства Апостольської Молитви залучали найактивніших вірян до популяризації духовних практик християн: щоденних молитов, щомісячної сповіді та причастя. Поширення католицької преси посеред парафіяльної людності мало сприяти витісненню антикатолицьких сектанських видань. Заохочення до читання правовірної християнської літератури сприяло обізнаності вірян в основних вченнях Католицької Церкви. Проповідницька праця парафіяльного духовенства була спрямована на викорінення впливу викривлених вчень сектанських християнських спільнот. Через прибулих трудових мігрантів серед місцевих найманих робітників набули поширення соціалістичні та комуністичні ідеї, які були спрямовані на підрив авторитету церкви і пропагування атеїстичної ідеології. На боротьбу із цими загрозливими антихристиянськими рухами спрямували свою громадську та культурно-просвітницьку діяльність місцеві парохи, оскільки до розглядуваного деканату належало найбільше парафіяльних осередків (Борислав, Тустановичі, Стебник), де розбудовувалася промислова інфраструктура. Серед робітників організовувалися регулярні духовні реколекції та тривалі місії для вірян по окремих парафіях із залученням василіянського чернецтва, що навертало віровідступників та підносило набожність християн. Проте траплялися поодинокі випадки у виникненні конфліктних відносин між парафіянами і парохами, що негативно впливало на розвиток християнських чеснот та національного виховання