The problem of higher education management in the interdisciplinary discourse of Ukrainian scientists (the 90s of the XXth - first quarter of the XXIst centuries)

Abstract

Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз відображення зарубіжного досвіду управління вищою освітою в міждисциплінарних дослідженнях українських науковців 90-х рр. ХХ – першої чверті ХХІ ст. Методологію дослідження становлять методи компаративістики та історіографії (періодизації, ідеографічний, історико-структурний, історико-порівняльний, історичної актуалізації, головного масиву та монографічного і вибіркового аналізу, аналізу системи знань), а також елементи метааналізу, контент-аналізу, дискурс-аналізу). Наукова новизна дослідження полягає у тому. що вперше в історіографії здійснено предметний аналіз міждисциплінарного українського дискурсу з проблеми управління вищою освітою в країнах Європи та здійснено його порівняльний аналіз з пріоритетними напрямами вивчення означеної проблеми в США, Китаї та ін. Висновки. Зарубіжний досвід управління вищою освіти став предметом активних студій українських науковців у 90-х рр. ХХ – першій чверті ХХІ ст. Їх важливими здобутками стало осмислення цієї проблеми з позицій різних галузей знань (державне управління, історія, економіка, філософія освіти, педагогічна компаративістика); розробка міждисциплінарної методології вивчення означеної проблеми; осмислення досвіду управління і реформування національних систем вищої освіти в історичній ретроспективі та крізь призму актуальних для кожної країни викликів. Визначено динаміку та інші особливості історіографічного процесу: за першого періоду 90-х рр. ХХ ст. з’явилася низка перших праць, що трактували порушену проблему в рамках пострадянської методології,; за другого – під впливом процесів євроінтеграції її вивчення досягло апогею в 2006 – 2011 рр.; за третього – відбулося згасання наукового інтересу та перенесення акцентів її осмислення в контекст глобалізації. Показано вузький територіальний вектор студій, що виявилося у зосередженні уваги на вивчення досвіду країн Західної Європи та певній недооцінці, за винятком Польщі, здобутків у цій сфері в країнах Центральної та Східної Європи.